КОРЧЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
корч «затонуле в воді дерево; викорчуване дерево або пень; кущ»
псл. *kъr̥čь ‹*kъr̥-k-jo;
очевидно, пов’язане з korę (korene), укр. ко́рінь менш вірогідні зближення з псл. *kъr̥kъ (п. kark) «карк» (Brückner 220), з гр. κείρω «стрижу» (Младенов РФВ 71, 456), з дінд. kūrcá- «пучок, в’язка» (Machek ESJČ 260, 291);
р. [корч] «пень; корінь», [корчь] «викорчувані пні», бр. корч «пень; кущ», п. karcz «пень», ч. ст. krč «пень, колода», слц. kŕč «сук», вл. ст. korč «розкорчована ділянка», м. крчи «корчує», схв. кр̀чевина «розкорчоване місце», слн. kŕč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закорча́віти
«покривитися»
кирч
«тс. »
корчаго́вина
«коренасте дерево з кількома кривими стовбурами»
корча́к
«криве гілля дерева Я; пеньок Кур»
корча́ка
«корч»
(згруб.)
корча́куватий
«пенькуватий»
корчама́ка
«сучкуватий обрубок дерева»
ко́рчань
«покривлені дерева»
корчастий
корча́тий
«корчастий»
корчи́стий
«тс.»
корчі́вка
«місце, де викорчувано ліс»
корчолува́тий
«рябий»
(про людину)
корчомакува́тий
«покручений, покривлений»
корчома́ха
«товста крива палиця»
корчува́лка
(тех.)
корчува́льний
(тех.)
корчува́льник
«машина для корчування»
корчува́ти
корчува́тий
корчува́ч
«тс.»
корчу́н
«місце, де викорчувано ліс»
корчу́нок
«тс.»
корчу́ха
«сорт цибулі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корч «пень; кущ» | білоруська |
| korč «розкорчована ділянка» (ст.) | верхньолужицька |
| κείρω «стрижу» | грецька |
| kūrcá- «пучок, в’язка» | давньоіндійська |
| крчи «корчує» | македонська |
| karcz «пень» | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čь | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥-k-jo | праслов’янська |
| korę | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kъ «карк» (п. kark)(Brückner 220) | праслов’янська |
| korene | праслов’янська |
| корч «пень; корінь» | російська |
| корчь «викорчувані пні» | російська |
| кр̀чевина «розкорчоване місце» | сербохорватська |
| kŕč «сук» | словацька |
| kŕč «тс.» | словенська |
| ко́рінь | українська |
| krč «пень, колода» (ст.) | чеська |
ко́рчі «хворобливе скорочення м’язів, спазми»
менш певне зближення з дінд. krúnčati «згинається, кривиться», дісл. hryggr «хребет» (Фасмер II 341; Machek ESJČ 299) або з п. karcz, укр. корч (Brückner 220);
іє. *(s)ker- «крутити, обертати, згинати»;
споріднене з гр. κυρτός «зігнутий», лат. curvus «тс.»;
псл. *kъr̥čь;
р. ко́рчи «корчі», бр. курч, п. kurcz, ч. [krč], слц. kŕč, болг. гърч, м. грч, схв. гр̏ч, [kȑč], слн. kŕč, цсл. съкръчити «скорчити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корч
корча́вить
«корчити»
корча́ка
«горбань»
корче́вниця
«нервова хвороба»
ко́рчити
корчі́й
«тс.»
корчі́йно
«конвульсивно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курч | білоруська |
| гърч | болгарська |
| κυρτός «зігнутий» | грецька |
| krúnčati «згинається, кривиться» | давньоіндійська |
| hryggr «хребет» | давньоісландська |
| curvus «тс.» | латинська |
| грч | македонська |
| karcz | польська |
| kurcz | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čь | праслов’янська |
| ко́рчи «корчі» | російська |
| гр̏ч | сербохорватська |
| kȑč | сербохорватська |
| kŕč | словацька |
| kŕč | словенська |
| корч | українська |
| съкръчити «скорчити» | церковнослов’янська |
| krč | чеська |
| *(s)ker- «крутити, обертати, згинати» | ? |
ко́рчма́
останнім часом підтримано давнє, всіма заперечуване виведення (Muchliński 57) від ар. harğ «видатки, витрати» (Рачева ZfSI 1979/1, 109–ПО);
псл.*kъr̥čma;
остаточно не з’ясоване;
зближувалося з корч(увати) як «дім на розкорчованій землі» (Потебня РФВ 5, 143–145; Jagić AfSlPh 7, 484–485), з болг. къ́ркам «шумно їм, п’ю» (Младенов 259), з корча́га (Mikl. EW 152; Brückner 220), з хет. kurk- «зберігати» як «місце збереження» (Machek ESJČ 291);
корчмува́ння, корчо́мка «корчма», [ко́ршма́, коршми́ця, коршо́мка] «тс.», корче́мний, [корчма́рити] Ж, ст. коръчма «корчма» (1359), корчма «хмільний напій» (1487);
ще менш переконливе пов’язання (Setälä JSFOu 43, 74–75) з фінно-уг. *korťšˊmu / *korťšˊma (фін. korsua «корчма»);
р. корчма́, ст. коръчма «міцний напій», бр. карчма́ «корчма», п. karczma, ч. слц. krčma, вл. korčma, нл. kjarcma, болг. кръ́чма, м. крчма, схв. кр̀чма, слн. kŕčma «тс.», цсл. кръчьма «міцний напій», стсл. кръчьм(н)ица «корчма»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корче́мство
«корчемні вихватки»
корчма́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| harğ «видатки, витрати» | арабська |
| карчма́ «корчма» | білоруська |
| къ́ркам «шумно їм, п’ю» | болгарська |
| корча́га | болгарська |
| кръ́чма | болгарська |
| korčma | верхньолужицька |
| крчма | македонська |
| kjarcma | нижньолужицька |
| karczma | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čma | праслов’янська |
| корчма́ | російська |
| коръчма «міцний напій» (ст.) | російська |
| кр̀чма | сербохорватська |
| krčma | словацька |
| kŕčma «тс.» | словенська |
| кръчьм(н)ица «корчма» | старослов’янська |
| корч(увати) «дім на розкорчованій землі» | українська |
| korsua | фінська |
| kurk- «зберігати» | хетська |
| кръчьма «міцний напій» | церковнослов’янська |
| krčma | чеська |
| *korťšˊmu (фін. korsua «корчма») | ? |
| *korťšˊma | ? |
гарч «сом, Silurus glaris» (іхт.)
запозичення з угорської мови;
уг. harcsa «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від слц. hrča «тс.» (Machek ESJ С 183) або, навпаки, словацьке слово, як і українське, виводиться від угорського (MNTESz II 58);
слово належить до словацького рибальського арго, тому можна припустити його утворення на основі переносно вжитого іншого значення слова hrča «сук» (з табуїстичних міркувань);
слц. hrča, разом із спорідненими слн. gŕča «сук; шишка», grčiti se «кривитися, горбитися», схв. [grča] «вузол,» грч «спазм», болг. гръч «тс.», очевидно, виходячи з можливості переходу k›g перед r, слід пов’язувати з укр. корч;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гръч «тс.» | болгарська |
| grča «вузол,» | сербохорватська |
| hrča «тс.» | словацька |
| hrča | словацька |
| gŕča «сук; шишка» | словенська |
| harcsa «тс.» | угорська |
| корч | українська |
| hrča «сук» (з табуїстичних міркувань) | ? |
| se «кривитися, горбитися» | ? |
| грч «спазм» | ? |
корко́ші (мн.)(у виразі [на к. кого взяти] «носити кого-небудь на спині, на плечах»)
псл. *kъr̥košь (*kъr̥kočь), *kъr̥kačь (*kъr̥kača), похідні від *kъr̥kъ «шия»;
споріднене з дінд. kṛka- (не засвідчене) «шия, горло, кадик», відбитим у kṛ́kata- «шийні хребці»;
іє. *ker- «обертати, крутити, гнути» (сюди ж псл. *kъr̥čь, укр. ко́рчі);
менш певні як відповідники дісл. kverk «горло, гортань», лат. gurges «стравохід», дінд. gargara- «тс.», лит. kãklas «шия» (Маchek ESJČ 293);
виведення від *kъr̥čь, укр. ко́рчі (Brückner 220) мало переконливе;
слово розглядається і як субстратне в індоєвропейських мовах (пор. абх. gyrgy «гортань») (Treimer Lingua 9 (1960), 99);
р. (за)ко́рки (у виразі сесть на з. «сісти на плечі, на верхню частину спини»), п. kark «задня частина шиї», ч. слц. krk «шия», вл. kyrk «горло», krk «тс.», болг. [къ́ркач] (у виразі [нося на к.] «несу на плечах і верхній частині спини»), м. кркач (у виразі носи к. «тягне (несе) на спині»), схв. kȑke (у виразі nà krke nositi «нести на плечах»), кр̀кача «спина, горб» (на кр̀качама «на плечах»), слн. kŕke (мн.) «довге волосся на голові», krkoč (na krkoč «на плечах»), цсл. (схв.) кръкъ «шия»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґирґе́ші
«тс.»
ґорґо́ші
(мн.)(у сполученнях [нести дитину на ґорґо́шах] «нести дитину на плечах, за спиною», [узя́ти на ґ])
ко́ркуш
«плечі, шия, спина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gyrgy | абхазька |
| къ́ркач (у виразі [нося на к.] «несу на плечах і верхній частині спини») | болгарська |
| нося на к. | болгарська |
| kyrk «горло»«тс.» | верхньолужицька |
| krk «горло»«тс.» | верхньолужицька |
| kṛka- «шия, горло, кадик» (не засвідчене) | давньоіндійська |
| kṛ́kata- «шийні хребці» | давньоіндійська |
| gargara- «тс.» | давньоіндійська |
| kverk «горло, гортань» | давньоісландська |
| *ker- «обертати, крутити, гнути» (сюди ж псл. *kъ$rčь, укр. ко́рчі) | індоєвропейська |
| gurges «стравохід» | латинська |
| kãklas «шия» | литовська |
| кркач (у виразі носи к. «тягне (несе) | македонська |
| носи к. | македонська |
| kark «задня частина шиї» | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥koš (*kъ$rkočь) | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kočь (kъ$rkača) | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kačь «шия» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kača | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kъ | праслов’янська |
| *k | праслов’янська |
| (за) ко́рки ()ко́рки (у виразі сесть на з. «сісти на плечі, на верхню частину спини») | російська |
| сесть на з. | російська |
| kȑke (у виразі nà krke nositi «нести на плечах») | сербохорватська |
| кр̀кача «спина, горб»«на плечах» (на кркачама ) | сербохорватська |
| nà krke nositi | сербохорватська |
| на кр̀качама | сербохорватська |
| кръкъ | сербохорватська |
| krk «шия» | словацька |
| kŕke «довге волосся на голові»«на плечах» (мн.)(na krkoč ) | словенська |
| krkoč «довге волосся на голові»«на плечах» (мн.)(na krkoč ) | словенська |
| na krkoč | словенська |
| ко́рчі | українська |
| ко́рчі | українська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čь | церковнослов’янська |
| кръкъ «шия» (схв.) | церковнослов’янська |
| krk «шия» | чеська |
ко́рса «полоз саней»
очевидно, псл. *kъr̥sa ‹ іє. *kъr̥k ̑-, kъr̥za ‹ іє. *kъr̥ĝ-, віддалено споріднене з р. корёжить «вигинати, коробити», укр. ко́рчі;
п. [korsa] «вигин полоза», [korza, kors, korso] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
корс
«вигин полоза»
ко́рсника
«місце в санях, де вставляється дишель»
на́корсник
«зв’язка для корс»
скорс
«загнутий кінець полоза; відрубок для виготовлення люльки»
ско́рсина
«частина дерева для виготовлення полоза»
ско́рця
«загнутий кінець полоза»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥k ̑- | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥za | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥ĝ- | індоєвропейська |
| korsa «вигин полоза» | польська |
| korza «тс.» (з укр.) | польська |
| kors «тс.» (з укр.) | польська |
| korso «тс.» (з укр.) | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥sa | праслов’янська |
| корёжить «вигинати, коробити» | російська |
| ко́рчі | українська |
кору́житися «жолобитися, перекошуватися»
можливо, як і ко́рчі́, ко́рчитися, споріднене з дінд. krúñcati «кривиться, згинається»;
не зовсім ясне;
р. [корю́жить] «гнути, викривляти; корчити», корёжить «жолобити; корчити; коробити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скору́житися
«поморщитися і затвердіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krúñcati «кривиться, згинається» | давньоіндійська |
| корю́жить «гнути, викривляти; корчити» | російська |
| корёжить «жолобити; корчити; коробити» | російська |
| ко́рчі́ | українська |
| ко́рчитися | українська |
корча́га «глиняна посудина з вузькою шийкою»
менш переконливі зближення в цсл. кърчии «коваль» (Brückner 266), з р. [ко́рча́] «затонулі стовбури дерев, пні, корчі» (Мокиенко ЭИРЯ VII 147–155), а також з тур. korc̦ak «міх, бурдюк» (Bern. І 665; Дзендзелівський Дон. УжДУ ПІ 34–35; Менгес 189);
очевидно, суфіксальне утворення (з -jag-) від *kъr̥kъ «шия» на позначення посудини з шийкою;
псл. *kъr̥čaga, *kъr̥čagъ;
р. [корча́га] «велика глиняна посудина», бр. [карча́га] «солом’яна посудина для зерна», др. кърчага (кърчагъ) «глиняна посудина, глечик, дзбан», слц. krčah «глечик, кухоль», болг. [кърча́г] «глечик», схв. кр̀чāг «глечик, ківш», стсл. кръчагъ «глечик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корча́ва
«тс.»
корча́г
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карча́га «солом’яна посудина для зерна» | білоруська |
| кърча́г «глечик» | болгарська |
| кърчага «глиняна посудина, глечик, дзбан» (кърчагъ) | давньоруська |
| кърчагъ | давньоруська |
| -jag- «шия» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥kъ | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čaga | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čagъ | праслов’янська |
| ко́рча́ «затонулі стовбури дерев, пні, корчі» | російська |
| корча́га «велика глиняна посудина» | російська |
| кр̀чāг «глечик, ківш» | сербохорватська |
| krčah «глечик, кухоль» | словацька |
| кръчагъ «глечик» | старослов’янська |
| korc̦ak «міх, бурдюк» | турецька |
| кърчии «коваль» | церковнослов’янська |
коршо́в «вид посудини»
уг. korsó «скляний обплетений бутель» виводиться від слц. krčah «корчага»;
запозичення з угорської мови;
слц. [koršov] «корчага»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́рчів
корчу́ля
«тс.»
ко́ршів
«корчага»
корші́л
коршо́вик
«тс.»
коршо́ля
коршу́в
«скляний обплетений бутель»
коршу́л
«тс.»
курші́ль
«плоский глечик на чотирьох ніжках»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krčah «корчага» | словацька |
| koršov «корчага» | словацька |
| korsó «скляний обплетений бутель» | угорська |
коря́к «дерево, що погано росте»
може бути зіставлене з ко́рінь, корч і [корячкува́тий] «з кривим, сучкуватим стовбуром»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| з ко́рінь | українська |
| корч «з кривим, сучкуватим стовбуром» | українська |
| корячкува́тий | українська |
по́курч «помісь, покруч; скалічена, крива людина»
запозичення з польської мови;
п. pokurcz «помісь, покруч; незграба, каліка», очевидно, пов’язане з kurcz «корч, судорога, судома; (ст.) помісь, мисливський пес», kurczyć «корчити (судорогами); морщити (ніс); підгортати (ноги)», яким відповідають укр. корч, ко́рчі, ко́рчити;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pokurcz «помісь, покруч; незграба, каліка» | польська |
| kurcz «корч, судорога, судома; (ст.) помісь, мисливський пес» | польська |
| kurczyć «корчити (судорогами); морщити (ніс); підгортати (ноги)» | польська |
| корч | українська |
| ко́рчі | українська |
| ко́рчити | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України