КОРЧЕВАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
корки́шка «верхня частина дерева з відрізаним гіллям; ковінька»
не зовсім ясне;
зіставляється (Младенов РФВ 1914/2, 455) з псл. *kъr̥č «кущ, корч», *kъr̥čiti, р. ко́рчить, корчева́ть;
може бути й афективним утворенням, пов’язаним з переносно вжитим [корко́ші] «спина, плечі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥č «кущ, корч» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čiti | праслов’янська |
| ко́рчить | російська |
| корчева́ть | російська |
| корко́ші «спина, плечі» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України