КОРЧАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *k^ъr̥čaga, *k^ъr̥čagъ;

очевидно, суфіксальне утворення (з -jag-) від *k^ъr̥kъ «шия» на позначення посудини з шийкою;

менш переконливі зближення в цсл. кърчии «коваль» (Brückner 266), з р. [ко́рча́] «затонулі стовбури дерев, пні, корчі» (Мокиенко ЭИРЯ VII 147–155), а також з тур. korc̦ak «міх, бурдюк» (Bern. І 665; Дзендзелівський Дон. УжДУ ПІ 34–35; Менгес 189);

р. [корча́га] «велика глиняна посудина», бр. [карча́га] «солом’яна посудина для зерна», др. кърчага (кърчагъ) «глиняна посудина, глечик, дзбан», слц. krčah «глечик, кухоль», болг. [кърча́г] «глечик», схв. кр̀чāг «глечик, ківш», стсл. кръчагъ «глечик»;

корчмува́ння, корчо́мка «корчма», [ко́ршма́, коршми́ця, коршо́мка] «тс.», корче́мний, [корчма́рити] Ж, ст. коръчма «корчма» (1359), корчма «хмільний напій» (1487);

псл.*k^ъr̥čma;

остаточно не з’ясоване;

зближувалося з корч(увати) як «дім на розкорчованій землі» (Потебня РФВ 5, 143–145; Jagić AfSlPh 7, 484–485), з болг. къ́ркам «шумно їм, п’ю» (Младенов 259), з корча́га (Mikl. EW 152; Brückner 220), з хет. kurk- «зберігати» як «місце збереження» (Machek ESJČ 291);

ще менш переконливе пов’язання (Setälä JSFOu 43, 74–75) з фінно-уг. *korťšˊmu / *korťšˊma (фін. korsua «корчма»);

останнім часом підтримано давнє, всіма заперечуване виведення (Muchliński 57) від ар. harğ «видатки, витрати» (Рачева ZfSI 1979/1, 109–ПО);

р. корчма́, ст. коръчма «міцний напій», бр. карчма́ «корчма», п. karczma, ч. слц. krčma, вл. korčma, нл. kjarcma, болг. кръ́чма, м. крчма, схв. кр̀чма, слн. kŕčma «тс.», цсл. кръчьма «міцний напій», стсл. кръчьм(н)ица «корчма»;