КОРУПЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
кору́пція «підкупність урядовців»
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Korruptión «розклад; підкуп; корупція», фр. англ. corruption «тс.» походять від лат. corruptio «підкуп; занепад; корупція; розклад», пов’язаного з дієсловом corrumpo «псую, пошкоджую, розладную; зваблюю, розбещую», утвореним з префікса co(n)(cor-) «з-» і дієслова rumpo (rumpere) «розбиваю, ламаю, руйную»;
р. корру́пция, бр. кару́пцыя, п. korupcja, ч. korupce, слц. korupcia, вл. korumpować «підкуплювати», болг. кору́пция, м. корупциjа, схв. корỳпциjа, слн. korúpcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| corruption «тс.» | англійська |
| кару́пцыя | білоруська |
| кору́пция | болгарська |
| korumpować «підкуплювати» | верхньолужицька |
| corruptio «підкуп; занепад; корупція; розклад» | латинська |
| corrumpo «псую, пошкоджую, розладную; зваблюю, розбещую» | латинська |
| co(n) «з-» | латинська |
| cor- | латинська |
| rumpo | латинська |
| корупциjа | македонська |
| Korruptión «розклад; підкуп; корупція» | німецька |
| korupcja | польська |
| корỳпциjа | сербохорватська |
| korupcia | словацька |
| korúpcija | словенська |
| corruption «тс.» | французька |
| korupce | чеська |
| корру́пция | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України