КОРСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́рси «викорчувані смуги землі»

не зовсім ясне;
можливо, споріднене з п. [karślak] «низьке, сукувате, покривлене дерево», ч. [krs] «карликове дерево», слн. [kr̀š] «куш», разом з якими зіставляється (Būga RR II 234, III 251) з лит. Kuršas «Курляндія» (як первісним «викорчувана земля, цілина»);
у такому разі, через псл. *kъr̥sъ / *kъr̥sь може бути зведене до іє. *kr̥-k ̑-, паралельного іє. *kr̥-k ̑-, від якого походить псл. *kъr̥čь «корч»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kr̥-k ̑- індоєвропейська
*kr̥-k ̑- індоєвропейська
Kuršas «Курляндія» (як первісним «викорчувана земля, цілина») литовська
karślak «низьке, сукувате, покривлене дерево» польська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥sъ праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥čь «корч» праслов’янська
kr̀š «куш» словенська
krs «карликове дерево» чеська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥sь ?

ко́рса «полоз саней»

очевидно, псл. *kъr̥sa ‹ іє. *kъr̥k ̑-, kъr̥za ‹ іє. *kъr̥ĝ-, віддалено споріднене з р. корёжить «вигинати, коробити», укр. ко́рчі;
п. [korsa] «вигин полоза», [korza, kors, korso] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

корс «вигин полоза»
ко́рсника «місце в санях, де вставляється дишель»
на́корсник «зв’язка для корс»
скорс «загнутий кінець полоза; відрубок для виготовлення люльки»
ско́рсина «частина дерева для виготовлення полоза»
ско́рця «загнутий кінець полоза»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*k<SUP>ъ</SUP>r̥k ̑- індоєвропейська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥za індоєвропейська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ĝ- індоєвропейська
korsa «вигин полоза» польська
korza «тс.»укр.) польська
kors «тс.»укр.) польська
korso «тс.»укр.) польська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥sa праслов’янська
корёжить «вигинати, коробити» російська
ко́рчі українська

корсоно́гий «кривоногий»

складне слово, утворене, очевидно, з основ іменників [ко́рса] «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») і нога́;
менш обґрунтоване зіставлення з р. [курси́вый] «кривоногий» (Петлева Этимология 1982, 34–35);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
курси́вый «кривоногий» російська
ко́рса «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») українська
нога́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України