КОРСА — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́рса «полоз саней»
очевидно, псл. *kъr̥sa ‹ іє. *kъr̥k ̑-, kъr̥za ‹ іє. *kъr̥ĝ-, віддалено споріднене з р. корёжить «вигинати, коробити», укр. ко́рчі;
п. [korsa] «вигин полоза», [korza, kors, korso] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
корс
«вигин полоза»
ко́рсника
«місце в санях, де вставляється дишель»
на́корсник
«зв’язка для корс»
скорс
«загнутий кінець полоза; відрубок для виготовлення люльки»
ско́рсина
«частина дерева для виготовлення полоза»
ско́рця
«загнутий кінець полоза»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥k ̑- | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥za | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥ĝ- | індоєвропейська |
| korsa «вигин полоза» | польська |
| korza «тс.» (з укр.) | польська |
| kors «тс.» (з укр.) | польська |
| korso «тс.» (з укр.) | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥sa | праслов’янська |
| корёжить «вигинати, коробити» | російська |
| ко́рчі | українська |
корсоно́гий «кривоногий»
складне слово, утворене, очевидно, з основ іменників [ко́рса] «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») і нога́;
менш обґрунтоване зіставлення з р. [курси́вый] «кривоногий» (Петлева Этимология 1982, 34–35);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курси́вый «кривоногий» | російська |
| ко́рса «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») | українська |
| нога́ | українська |
ко́рси «викорчувані смуги землі»
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з п. [karślak] «низьке, сукувате, покривлене дерево», ч. [krs] «карликове дерево», слн. [kr̀š] «куш», разом з якими зіставляється (Būga RR II 234, III 251) з лит. Kuršas «Курляндія» (як первісним «викорчувана земля, цілина»);
у такому разі, через псл. *kъr̥sъ / *kъr̥sь може бути зведене до іє. *kr̥-k ̑-, паралельного іє. *kr̥-k ̑-, від якого походить псл. *kъr̥čь «корч»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kr̥-k ̑- | індоєвропейська |
| *kr̥-k ̑- | індоєвропейська |
| Kuršas «Курляндія» (як первісним «викорчувана земля, цілина») | литовська |
| karślak «низьке, сукувате, покривлене дерево» | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥sъ | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čь «корч» | праслов’янська |
| kr̀š «куш» | словенська |
| krs «карликове дерево» | чеська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥sь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України