КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

кореспонде́нція

запозичено за посередництвом польської і, можливо, німецької мови (н. Korrespondénz) з середньолатинської;
слат. correspondentia «відповідність; відповідне сполучення; відповідник» пов’язане з дієсловом correspondeo «відповідаю (собі); погоджуюсь, пристосовуюсь», утвореним за допомогою префікса cor(‹con-) «з-» від дієслова respondeo «відповідаю», що складається з префікса re- «ре-» і дієслова spondeo «урочисто зобов’язуюсь, обіцяю», очевидно, спорідненого з гр. σπένδω «обіцяю; роблю жертовні узливання; мирюся; ладнаю» і хет. šip(p)and- «приносити жертовні узливання; святити; виконувати ритуал»;
р. корреспонде́нция, бр. карэспандэ́нцыя, ст. корреспондовати «відповідати», куроспондентъ «представник», п. korespondencja, ч. korespondence, слц. korešpondencia, вл. korespondenca, болг. кореспонде́нция, м. кореспонденциjа, схв. кореспондèнциjа, слн. korespondénca;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кореспондува́ти «листуватися з ким-небудь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карэспандэ́нцыя білоруська
корреспондовати «відповідати» (ст.) білоруська
куроспондентъ «представник» (ст.) білоруська
кореспонде́нция болгарська
korespondenca верхньолужицька
σπένδω «обіцяю; роблю жертовні узливання; мирюся; ладнаю» грецька
кореспонденциjа македонська
Korrespondénz німецька
korespondencja польська
корреспонде́нция російська
кореспондèнциjа сербохорватська
correspondentia «відповідність; відповідне сполучення; відповідник» середньолатинська
correspondeo «відповідаю (собі); погоджуюсь, пристосовуюсь» середньолатинська
cor «з-» середньолатинська
respondeo «відповідаю» середньолатинська
re- «ре-» середньолатинська
spondeo «урочисто зобов’язуюсь, обіцяю» середньолатинська
con- середньолатинська
korešpondencia словацька
korespondénca словенська
šip(p)and- «приносити жертовні узливання; святити; виконувати ритуал» хетська
korespondence чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України