КОРОПІ — ЕТИМОЛОГІЯ

пов’язання з псл. *korpavъ «шорсткий, шершавий» (Bern. I 575) або з іє. *(s)ker- «крутити, гнути» (Leder 116) позбавлене підстав;

двн. karpfo (‹ *karppo) походить з якоїсь мови, що була поширена в першій половині І тис. н. е. на альпійській території;

псл. *korръ;

запозичення з германських мов, звідки походить і пізніший варіант назви коропа укр. діал. р. бр. карп, п. ч. karp, слн. kàrp;

р. [ко́роп, коропча́та], бр. [ко́рап], др. коропъ, ч. ст. krap, слц. [krap], болг. м. крап, схв. крȁп, слн. kràp;

псл. *korbьji «луб’яна або плетена посудина», сх.-сл. *korbъ «тс.», пов’язані чергуванням голосних із псл. *k^ъr̥banъ / *k^ъr̥banjь «коробка; скриня», укр. [корба́н] «взуття з лика» і співвідносні з псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати», укр. коро́бити «тс.»;

найімовірніше, споріднене з лат. corbis «корзина, кошик» і лит. kar̃bija «кошик; короб, козуб», kar̃bas «тс.», лтс. karba «маленька скринька», kā̀rba (kā̀rbe, kā̀rba) «козуб з кори вільхи чи з бересту, кошичок, коробка; рибальський човен», прус. carbio «млиновий кіш, ящик», а також, з іншим ступенем чергування, лтс. krẽpšas «корзина, торба», пгерм. *hrepiz- «корзина», дісл. hrip «тс.», двн. ref «пристосування для носіння (на спині)»;

нвн. Korb «корзина, короб», двн. chorp, korb, churp, churba (‹ *korbia), свн. korp, korb «тс.» виводяться з латинської мови;

лит. krãbė (krẽbė) «корзина; козуб» вважається запозиченням з польської мови, форма karãbas «кульок» виводиться з білоруської;

лит. karbas, karbija, лтс. karba, kā̀rba, прус. carbio іноді пояснюються також як запозичення з давньоверхньонімецької мови (Bern. І 568; Bszlaj ESSJ II 77–78; Fraenkel 220);

зближення з іє. *kor- «видовбувати» (Откупщиков 175) менш певне, як і виведення слов’янських форм з латинської мови за посередництвом двн. korb, chorp, churp, *korbia, бав. ст. korba, *chorbia (Шахматов Очерк 152; Holub–Кор. 184; Bern. I 568; Mikl. EW 130; Fraenkel 220; Būga ZfSlPh I 35; Kluge–Mitzka 394; Schwarz AfSlPh 40, 290; Walde–Hofm. I 272–273);

припущення про утворення р. ко́роб безпосередньо від лат. corbis (Преобр. I 357) безспідставне;

р. ко́ро́б, [коро́ба] «коробка з липової кори», коро́бка, коробо́к, бр. ко́раб, каро́бка, карабо́к, др. коробъ, п. ст. kroba «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка», krobia «тс.», заст. krobka «кошик з кори», [króbka] «тс.», ч. krabice «коробка, шкатулка», слц. krabica «тс.», схв. рідк. кра́биjа «скриня», крàбуља «скринька з кори», [шкрабија] «шухляда», слн. [kraba] «коробка, ящик», [krabica] «тс.», škrabica «карнавка», стсл. крабии «скринька, шкатулка; кошик», крабица «тс.»;

псл. *korpavъ «шерехатий, бородавчастий»;

споріднене з лит. kā́rpa «бородавка», лтс. kãrpa «тс.; мозоль», можливо, також з двн. scorf (нвн. Schorf) «струп»;

р. коропа́вка «жаба, ропуха», бр. кура́па «тс.», п. chropawy «нерівний, шорсткий», skropawy «тс.», болг. хра́пав «вибоїстий», гра́пав «шорсткий, шерехатий», схв. хрȁпав «шерехатий», слн. [krápavica] «ропуха»;

запозичення з середньонижньонімецької мови;

снн. karpe(n), як і двн. karpfo, нвн. Karpfen «тс.», походить із якоїсь праєвропейської мови, звідки й псл. *korpъ, укр. ко́роп «тс.»;

р. бр. болг. карп, п. вл. полаб. karp, нл. karpa, схв. [karp], слн. kàrp;