КОРОПА — ЕТИМОЛОГІЯ

коропа́вий «шерехатий, бородавчастий»

споріднене з лит. kā́rpa «бородавка», лтс. kãrpa «тс.; мозоль», можливо, також з двн. scorf (нвн. Schorf) «струп»;
псл. *korpavъ «шерехатий, бородавчастий»;
р. коропа́вка «жаба, ропуха», бр. кура́па «тс.», п. chropawy «нерівний, шорсткий», skropawy «тс.», болг. хра́пав «вибоїстий», гра́пав «шорсткий, шерехатий», схв. хрȁпав «шерехатий», слн. [krápavica] «ропуха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кара́па́вка
карапа́ня
карапа́тиця «тс.»
коро́па
коропа́виця «жаба»
коропа́вка
коропа́тий «тс.»
коропа́тниця
н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кура́па «тс.» білоруська
хра́пав «вибоїстий» болгарська
гра́пав «шорсткий, шерехатий» болгарська
scorf «струп» (нвн. Schorf) давньоверхньонімецька
kãrpa «тс.; мозоль» латиська
kā́rpa «бородавка» литовська
Schorf нововерхньонімецька
chropawy «нерівний, шорсткий»«тс.» польська
skropawy «нерівний, шорсткий»«тс.» польська
*korpavъ «шерехатий, бородавчастий» праслов’янська
коропа́вка «жаба, ропуха» російська
хрȁпав «шерехатий» сербохорватська
krápavica «ропуха» словенська

ко́роп «Cyprinus carpio L.» (іхт.)

псл. *korръ;
пов’язання з псл. *korpavъ «шорсткий, шершавий» (Bern. I 575) або з іє. *(s)ker- «крутити, гнути» (Leder 116) позбавлене підстав;
двн. karpfo (‹ *karppo) походить з якоїсь мови, що була поширена в першій половині І тис. н. е. на альпійській території;
запозичення з германських мов, звідки походить і пізніший варіант назви коропа укр. діал. р. бр. карп, п. ч. karp, слн. kàrp;
р. [ко́роп, коропча́та], бр. [ко́рап], др. коропъ, ч. ст. krap, слц. [krap], болг. м. крап, схв. крȁп, слн. kràp;
Фонетичні та словотвірні варіанти

короп'я́чий
коропе́ль
коропень «тс.»
коропча́та «дрібні коропи»
коропчу́к «невеликий короп»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карп білоруська
ко́рап білоруська
крап болгарська
karpfo (‹ *karppo) давньоверхньонімецька
*karppo давньоверхньонімецька
коропъ давньоруська
*(s)ker- «крутити, гнути» індоєвропейська
крап македонська
karp польська
*korръ праслов’янська
*korpavъ «шорсткий, шершавий» праслов’янська
карп російська
ко́роп російська
коропча́та російська
крȁп сербохорватська
krap словацька
kàrp словенська
kràp словенська
карп (діал.) українська
karp чеська
krap (ст.) чеська

ко́роб «тара з лубу, бересту, лози; козуб; верхня частина воза, саней; жолоб; [ящик, коробка Ж]»

припущення про утворення р. ко́роб безпосередньо від лат. corbis (Преобр. I 357) безспідставне;
зближення з іє. *kor- «видовбувати» (Откупщиков 175) менш певне, як і виведення слов’янських форм з латинської мови за посередництвом двн. korb, chorp, churp, *korbia, бав. ст. korba, *chorbia (Шахматов Очерк 152; Holub–Кор. 184; Bern. I 568; Mikl. EW 130; Fraenkel 220; Būga ZfSlPh I 35; Kluge–Mitzka 394; Schwarz AfSlPh 40, 290; Walde–Hofm. I 272–273);
лит. karbas, karbija, лтс. karba, kā̀rba, прус. carbio іноді пояснюються також як запозичення з давньоверхньонімецької мови (Bern. І 568; Bszlaj ESSJ II 77–78; Fraenkel 220);
лит. krãbė (krẽbė) «корзина; козуб» вважається запозиченням з польської мови, форма karãbas «кульок» виводиться з білоруської;
псл. *korbьji «луб’яна або плетена посудина», сх.-сл. *korbъ «тс.», пов’язані чергуванням голосних із псл. *kъr̥banъ / *kъr̥banjь «коробка; скриня», укр. [корба́н] «взуття з лика» і співвідносні з псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати», укр. коро́бити «тс.»;
найімовірніше, споріднене з лат. corbis «корзина, кошик» і лит. kar̃bija «кошик; короб, козуб», kar̃bas «тс.», лтс. karba «маленька скринька», kā̀rba (kā̀rbe, kā̀rba) «козуб з кори вільхи чи з бересту, кошичок, коробка; рибальський човен», прус. carbio «млиновий кіш, ящик», а також, з іншим ступенем чергування, лтс. krẽpšas «корзина, торба», пгерм. *hrepiz- «корзина», дісл. hrip «тс.», двн. ref «пристосування для носіння (на спині)»;
нвн. Korb «корзина, короб», двн. chorp, korb, churp, churba (‹ *korbia), свн. korp, korb «тс.» виводяться з латинської мови;
р. ко́ро́б, [коро́ба] «коробка з липової кори», коро́бка, коробо́к, бр. ко́раб, каро́бка, карабо́к, др. коробъ, п. ст. kroba «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка», krobia «тс.», заст. krobka «кошик з кори», [króbka] «тс.», ч. krabice «коробка, шкатулка», слц. krabica «тс.», схв. рідк. кра́биjа «скриня», крàбуља «скринька з кори», [шкрабија] «шухляда», слн. [kraba] «коробка, ящик», [krabica] «тс.», škrabica «карнавка», стсл. крабии «скринька, шкатулка; кошик», крабица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коробе́йник «(у дореволюційній Росії) мандрівний крамар з коробом»
коробе́н «кошик із кори, лубу; козубець»
коро́бка «невелике вмістилище з картону, пластмаси, фанери тощо; [згин у мошні Ж]»
коробо́к
коро́бочка (бот.)
коро́бочник «виготовлювач коробок»
коро́бушник «тс.»
коро́бчастий
коро́бчатий
ко́роп «ящик, лубок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
korba (ст.) баварський
*chorbia (ст.) баварський
ко́раб білоруська
каро́бка білоруська
карабо́к білоруська
коробъ білоруська
korb давньоверхньонімецька
chorp давньоверхньонімецька
churp давньоверхньонімецька
*korbia давньоверхньонімецька
ref «пристосування для носіння (на спині)» давньоверхньонімецька
chorp давньоверхньонімецька
korb давньоверхньонімецька
churp давньоверхньонімецька
churba (‹ *korbia) давньоверхньонімецька
*korbia давньоверхньонімецька
hrip «тс.» давньоісландська
коробъ давньоруська
*kor- «видовбувати» індоєвропейська
corbis латинська
corbis «корзина, кошик» латинська
kar̃ba латиська
kā̀rba латиська
kā̀r̃ba «маленька скринька» латиська
kā̀rba «козуб з кори вільхи чи з бересту, кошичок, коробка; рибальський човен» латиська
krẽpšas «корзина, торба» латиська
kā̀rbe латиська
kā̀rba латиська
kar̃bas литовська
kar̃bija литовська
krãbė «корзина; козуб» (krẽbė) литовська
karãbas «кульок» литовська
krẽbė литовська
kar̃bija «кошик; короб, козуб» литовська
kar̃bas «тс.» литовська
Korb «корзина, короб» нововерхньонімецька
kroba «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка»«тс.» (ст.) польська
krobia «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка»«тс.» (ст.) польська
krobka «кошик з кори» (заст.) польська
króbka «тс.» (заст.) польська
*hrepiz- «корзина» прагерманська
*korbьji «луб’яна або плетена посудина» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥banъ «коробка; скриня» праслов’янська
*korbiti «викривляти; згинати; скручувати» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥banjь праслов’янська
carbio прусська
carbio «млиновий кіш, ящик» прусська
ко́ро́б російська
коро́ба «коробка з липової кори» російська
коро́бка російська
коробо́к російська
кра́биjа «скриня» (рідк.) сербохорватська
крàбуља «скринька з кори» (рідк.) сербохорватська
шкрабија «шухляда» сербохорватська
korp середньоверхньнімецька
korb «тс.» середньоверхньнімецька
krabica «тс.» словацька
kraba «коробка, ящик» словенська
krabica «тс.»«карнавка» словенська
škrabica «тс.»«карнавка» словенська
крабии «скринька, шкатулка; кошик» старослов’янська
крабица «тс.» старослов’янська
корба́н «взуття з лика» українська
коро́бити «тс.» українська
krabice «коробка, шкатулка» чеська
ко́роб ?
*korbъ «тс.» ?

карп «короп, Cyprinus carpio L.» (іхт.)

снн. karpe(n), як і двн. karpfo, нвн. Karpfen «тс.», походить із якоїсь праєвропейської мови, звідки й псл. *korpъ, укр. ко́роп «тс.»;
запозичення з середньонижньонімецької мови;
р. бр. болг. карп, п. вл. полаб. karp, нл. karpa, схв. [karp], слн. kàrp;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карп білоруська
карп болгарська
karp верхньолужицька
karpfo давньоверхньонімецька
karpa нижньолужицька
Karpfen «тс.» нововерхньонімецька
karp полабська
karp польська
*korpъ праслов’янська
карп російська
karp сербохорватська
karpe(n) середньонижньонімецька
kàrp словенська
ко́роп «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України