КОРОГВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коро́го́в «прапор; (церк.) прикріплене до держака полотнище чи бляха з зображенням святих» (заст. іст.)
очевидно, псл. [*korǫgy (род. в. *korǫgъve)] «прапор; військовий підрозділ», пов’язане паралелізмом початкових x- і k- з давнішим *xorǫgy (род. в. *xorǫgъve), укр. хоруго́в «тс.»;
лтс. karogs (karuõgs) «прапор», прус. caryangus «тс. (бойовий); хоругва» вважаються запозиченнями із слов’янських мов;
р. [коро́гва́] «хоругва, прапор», ст. корунга «козацька військова одиниця, хоругва» (1678), ч. korouhev «прапор; (заст.) військовий кавалерійський підрозділ», ст. korúhev, korúhva, слц. кн. заст. koruhva «прапор», вл. khorhoj (‹*khoruhoẃ / ‹*chorugъvь), схв. заст. кòругва, рідк. kòruga «тс.», слн. karǫˊgla (‹*karǫˊgva) «хоругва»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корогв'я́ний
корогва
«прапор; загін кінноти»
коро́гва́
«тс.; підрозділ у польсько-литовській армії XVI--XVII ст. та в козацькому війську»
корогви́ще
«держак корогви»
корого́вка
«прапорець; невелика хоругва»
(заст.)
корого́вний
корого́вця
«тс.»
короговъ
«тс.»
кору́гва́
кору́го́в
«тс.»
кру́гва
«корогов»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
khorhoj (‹*khoruhoẃ / ‹*chorugъvь) | верхньолужицька |
*khoruhoẃ | верхньолужицька |
*chorugъvь | верхньолужицька |
karogs «прапор» (karuõgs) | латиська |
caryangus | латиська |
*korǫgy «прапор; військовий підрозділ» (род. в. *korǫgъve)] | праслов’янська |
x- (род. в. *xorǫgъve) | праслов’янська |
*korǫgъve | праслов’янська |
k- | праслов’янська |
*xorǫgy | праслов’янська |
*xorǫgъve | праслов’янська |
caryangus «тс. (бойовий); хоругва» | прусська |
коро́гва́ «хоругва, прапор» | російська |
корунга «козацька військова одиниця, хоругва» (1678)(ст.) | російська |
кòругва (заст.) | сербохорватська |
kòruga «тс.» (заст.)(рідк.) | сербохорватська |
koruhva «прапор» (кн.)(заст.) | словацька |
karǫˊgla «хоругва» (‹*kar$ǫgva) | словенська |
*karǫˊgva | словенська |
хоруго́в «тс.» | українська |
korouhev «прапор; (заст.) військовий кавалерійський підрозділ» | чеська |
korúhev (ст.) | чеська |
korúhva (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України