КОРОВИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
коровиця «вовнянка, Lactarias torminosus Fr. (Schaeff.) (Agaricus necator Bull.)» (бот.)
назви, пов’язані з коро́ва;
у вовнянки назва могла бути зумовлена тим, що цей умовно їстівний гриб має сік, схожий кольором на коров’яче молоко;
інші гриби дістали такі назви в результаті перенесення на підставі певних спільних ознак;
р. [коро́вка] «білий гриб» виводиться також (Меркулова 178) від [коро́вка] «гральна кість»;
р. [коро́вка] «білий гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коров'як
«моховик зелений, Boletus subtomentosus (L.) Fr.»
корови́чка
«сироїжка червона, Russula rubra Fr. (Bres.) (Agaricus ruber DC)»
коровка
«тс.»
коровки́
«різновид грибів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коро́вка «білий гриб» | російська |
| коро́вка «гральна кість» | російська |
| коро́ва | українська |
| коро́вка «білий гриб» | ? |
коро́виця «жук-олень (жукрогач), Lucanus cervus L.; жук-носоріг, Oryctes nasicornis L.» (ент.)
назва жука-носорога є результатом перенесення з жука-оленя, зумовленого тим, що жук-носоріг має на лобі великий ріг (Горностаев 122; Плавильщиков 293);
пор. інші назви цього жука [буга́й, бо́жий бичок, бо́жий во́лик, тур, ту́рок, тури́ця, бо́жа коро́вка, хрущ ріжка́тий, рога́й, ро́ґаль], рога́ч, [рога́чька, рогли́к, рогли́ця];
похідне утворення від коро́ва;
така назва жука-оленя зумовлена тим, що у нього верхні щелепи перетворилися на два великі роги, які нагадують роги корови чи бугая (Горностаев 116; Плавильщиков 289);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буга́й | українська |
| рога́ч | українська |
| рога́чька | українська |
| рогли́к | українська |
| рогли́ця | українська |
| бо́жий бичок | українська |
| бо́жий во́лик | українська |
| тур | українська |
| ту́рок | українська |
| тури́ця | українська |
| бо́жа коро́вка | українська |
| хрущ ріжка́тий | українська |
| рога́й | українська |
| ро́ґаль | українська |
| коро́ва | українська |
коро́ва
псл. *korva «корова» (первісне «рогата тварина»), можливо, як похідне від псл. *korvъ «віл», представленого в п. заст. karw «старий лінивий віл»;
споріднене з лит. kárvė «корова», прус. curwis (kurwis) «віл», лат. cervus «олень», cerva «лань», гр. κεραός (‹ *χεραϜός) «рогатий; зроблений з рога», кімр. гал. carw «олень», корн. carow, брет. karô «тс.», алб. ka (‹іє. *kru) «бик, віл», хет. karau̯ar «ріг», пгерм. *herut- (‹іє. *kerud- / *k ̑erud-) «олень», дісл. hjǫrtr (‹*hërutr), двн. hir(u)ӡ «тс.», а також з гр. κέρας «ріг», лат. cornū «ріг, бивень», кімр. корн. carn «копито тварини», двн. дфриз. дангл. дісл. horn «ріг», гот. haúrn «тс.», дінд. śṛṅgam, ав. srvā- «тс.; ніготь», прус. sirwis (зоол.) «козуля, Capreolus», лтс. sirna «тс.; серна», псл. *sьr̥na «тс.», укр. се́рна;
іє. *kor- / ker- / kerə- / kr- / *k ̑er-/ k ̑r̥- «ріг; голова; вершина, верхівка»: менш переконливе з огляду на морфологічні, фонетичні і семантичні труднощі зіставлення з гр. κόρος (‹*κορϜός) «хлопець», κόρη (‹*κορϜᾱ) «дівчина» (Rozwadowski BSL 25, 116–117) або стсл. чрьнъ «чорний», р. корь «кір (хвороба)» (Petersson BSl. Wortst. 36–37), чи з лат. curvus «зігнутий, кривий» (Pisani RSl 14, 190; Indogermanisches Jahrbuch 14, 14), дінд. cárvati «ремиґає; кришить, розчавлює» (про жуйну тварину) (Machek ESJČ 290, ESJČS 233; KZ 64, 262; Мартынов Сл. и ие. аккомод. 162–163);
р. корова, бр. каро́ва, др. корова, п. нл. krowa, каш. заст. [karwa], ч. слн. kráva, слц. krava, вл. kruwa, полаб. korvo, болг. м. кра́ва, схв. крȁва, стсл. крава;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безкорі́вний
«який не має корови (корів)»
корі́вка
корі́вне
«молочні продукти»
корі́вни́к
«тс.; доглядач корів; пастух; [хазяїн, який володіє тільки коровами Ж]»
корі́вня
«приміщення для великої рогатої худоби»
корівня́к
«коров’ячий кал»
корі́вчи́на
коров'я́к
«тс.»
коров'я́ка
«корова»
коров'я́нка
коров'я́р
«тс.»
коров'я́рка
«хлів для корів»
коров'я́рня
«тс.»
коров'ячий
«виготовлений з коров’ячого молока; властивий коровам»
корова́рня
«тс.»
коро́ватий
«схожий на корову»
Корови́на
коро́виця
«тс.; [невелика корова Ж]»
корові́й
«пастух корів»
коро́вка
коро́вник
«колгоспник, який пасе і доглядає велику рогату худобу»
коро́вня
«[тс. Я]; приміщення для великої рогатої худоби»
коро́вчина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| srvā- «тс.; ніготь» | авестійська |
| ka «бик, віл» (‹іє. *$k$r$u) | албанська |
| каро́ва | білоруська |
| кра́ва | болгарська |
| karô «тс.» | бретонська |
| kruwa | верхньолужицька |
| carw «олень» | галльська |
| haúrn «тс.» | готська |
| κεραός «рогатий; зроблений з рога» (‹ *χεραϜός) | грецька |
| κέρας «ріг» | грецька |
| *χεραϜός | грецька |
| κόρος «хлопець» (‹*χορϜός) | грецька |
| *κορϜός | грецька |
| κόρη | грецька |
| *κορϜᾱ | грецька |
| horn «ріг» | давньоанглійська |
| hir(u)ӡ «тс.» | давньоверхньонімецька |
| horn «ріг» | давньоверхньонімецька |
| śṛṅgam | давньоіндійська |
| cárvati «ремиґає; кришить, розчавлює» (про жуйну тварину) | давньоіндійська |
| hjǫrtr (‹*hërutr) | давньоісландська |
| horn «ріг» | давньоісландська |
| *hërutr | давньоісландська |
| корова | давньоруська |
| horn «ріг» | давньофризька |
| *kru | індоєвропейська |
| *kerud- | індоєвропейська |
| *k ̑erud- | індоєвропейська |
| *kor- «ріг; голова; вершина, верхівка» | індоєвропейська |
| ker- | індоєвропейська |
| kerə- | індоєвропейська |
| kr- | індоєвропейська |
| *k ̑er- | індоєвропейська |
| k ̑r̥- | індоєвропейська |
| karwa (заст.) | кашубський |
| carw «олень» | кімрська |
| carn «копито тварини» | кімрська |
| carow | корнська |
| carn «копито тварини» | корнська |
| cervus «олень» | латинська |
| cerva «лань» | латинська |
| cornū «ріг, бивень» | латинська |
| curvus «зігнутий, кривий» | латинська |
| sirna «тс.; серна» | латиська |
| kárvė «корова» | литовська |
| кра́ва | македонська |
| krowa | нижньолужицька |
| korvo | полабська |
| karw «старий лінивий віл» (заст.) | польська |
| krowa | польська |
| *herut- «олень» (‹іє. *$kerud- / *k$erud-) | прагерманська |
| *korva «корова» (первісне «рогата тварина») | праслов’янська |
| *korvъ «віл» | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥na «тс.» | праслов’янська |
| curwis «віл» (kurwis) | прусська |
| sirwis «козуля, Capreolus» (зоол.) | прусська |
| kurwis | прусська |
| корь «кір (хвороба)» | російська |
| корова | російська |
| крȁва | сербохорватська |
| krava | словацька |
| kráva | словенська |
| чрьнъ «чорний» | старослов’янська |
| крава | старослов’янська |
| се́рна | українська |
| karau̯ar «ріг» | хетська |
| kráva | чеська |
коров'я́к «дивина, Verbascum .; [звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.; дурман, Datura L. Ж, Mak; льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.; оман високий, Inula helenium . Mak]» (бот.)
очевидно, похідні утворення від коро́ва;
мотивація назв неясна;
р. коровя́к «дивина», [коро́вник] «тс.; льонок звичайний», [коро́вка] «дурман звичайний», болг. [кра́ва, кра́вици] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коровиця
«дурман звичайний, Datura stramonium L.»
коровітник
«дивина волотиста, Verbascum ychnitis L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́ва | болгарська |
| кра́вици «тс.» | болгарська |
| коро́вник «тс.; льонок звичайний» | російська |
| коро́вка «дурман звичайний» | російська |
| коро́ва | українська |
| коровя́к «дивина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України