КОРОБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати»;

очевидно, споріднене з дісл. hẹrpask «судорожно стягуватися», harpa «щипати», нн. harpa «знаряддя катування», дангл. hearpe «арфа», двн. harfa (harpha) «тс.», шв. harpa «зморщувати», норв. hurpe «зшивати», англ. [hirple] «кульгати» і гр. κάρφω «стягую; покриваю зморшками; гну», пов’язаними з дісл. skorpna «зморщуватися; засихати», skarpr «худий; нерівний; шершавий; жорсткий», дангл. scearp «шершавий», двн. scarpf «тс.», р. [ско́рблый] «зморщений; шкарубкий»;

іє. *(s)kerebh- / (s)kereb- / (s)kerbh- «вертіти; гнути», що є суфіксальним поширенням кореня *(s)ker- «вертіти», до якого зводяться й лат. corbis «кошик», псл.*korbьjь «плетена посудина», *korbъ«тс.», укр. ко́роб, гр. κυρτός «кривий», лат. curvus, псл. *krivъ «тс.», укр. криви́й;

зближується також безпосередньо з псл. *korbiji, р. укр. ко́роб (КЭСРЯ 212: Черных Очерк 134; Булаховський Вибр. пр. II 382; Преобр. I 357, II 307; Sławski III 113–114; Brückner KZ 48, 200; Petersson BSl. Wortst. 70–71);

потребує додаткової аргументації твердження про спорідненість з нл. chropiś «згинати; морщити», п. chropawy «шершавий, шерехатий», укр. коропа́вий (SchusterŠewc 675);

немає достатніх підстав пов’язувати псл. *korbiti з лат. caperrāre (Machek ESJČS 231), як і з дісл. шв. skorpa «шкаралупа», нвн. Schorf «тс.; струп» (Machek ESJČ 288);

р. коро́бить «коробити», бр. караба́ціць «тс.; [викликати дрож]», ч. krabatiti «кривити; робити нерівним (бугристим)», krabiti «тс.», заст. krab «зарубка, складка, зморшка», нл. krobiś se «морщитися», krobija «нерівність; складка, зморшка»;

припущення про утворення р. ко́роб безпосередньо від лат. corbis (Преобр. I 357) безспідставне;

зближення з іє. *kor- «видовбувати» (Откупщиков 175) менш певне, як і виведення слов’янських форм з латинської мови за посередництвом двн. korb, chorp, churp, *korbia, бав. ст. korba, *chorbia (Шахматов Очерк 152; Holub–Кор. 184; Bern. I 568; Mikl. EW 130; Fraenkel 220; Būga ZfSlPh I 35; Kluge–Mitzka 394; Schwarz AfSlPh 40, 290; Walde–Hofm. I 272–273);

лит. karbas, karbija, лтс. karba, kā̀rba, прус. carbio іноді пояснюються також як запозичення з давньоверхньонімецької мови (Bern. І 568; Bszlaj ESSJ II 77–78; Fraenkel 220);

лит. krãbė (krẽbė) «корзина; козуб» вважається запозиченням з польської мови, форма karãbas «кульок» виводиться з білоруської;

нвн. Korb «корзина, короб», двн. chorp, korb, churp, churba (‹ *korbia), свн. korp, korb «тс.» виводяться з латинської мови;

найімовірніше, споріднене з лат. corbis «корзина, кошик» і лит. kar̃bija «кошик; короб, козуб», kar̃bas «тс.», лтс. karba «маленька скринька», kā̀rba (kā̀rbe, kā̀rba) «козуб з кори вільхи чи з бересту, кошичок, коробка; рибальський човен», прус. carbio «млиновий кіш, ящик», а також, з іншим ступенем чергування, лтс. krẽpšas «корзина, торба», пгерм. *hrepiz- «корзина», дісл. hrip «тс.», двн. ref «пристосування для носіння (на спині)»;

псл. *korbьji «луб’яна або плетена посудина», сх.-сл. *korbъ «тс.», пов’язані чергуванням голосних із псл. *k^ъr̥banъ / *k^ъr̥banjь «коробка; скриня», укр. [корба́н] «взуття з лика» і співвідносні з псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати», укр. коро́бити «тс.»;

р. ко́ро́б, [коро́ба] «коробка з липової кори», коро́бка, коробо́к, бр. ко́раб, каро́бка, карабо́к, др. коробъ, п. ст. kroba «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка», krobia «тс.», заст. krobka «кошик з кори», [króbka] «тс.», ч. krabice «коробка, шкатулка», слц. krabica «тс.», схв. рідк. кра́биjа «скриня», крàбуља «скринька з кори», [шкрабија] «шухляда», слн. [kraba] «коробка, ящик», [krabica] «тс.», škrabica «карнавка», стсл. крабии «скринька, шкатулка; кошик», крабица «тс.»;

менш певне повʼязання р. кара́бкаться, укр. [кара́бкатися] (Шахматов ИОРЯС 7/2, 354) з р. коро́бить, укр. [ускоро́бчити] «видовбувати»;

можливо, східнословʼянське афективне утворення, близьке до р. цара́пать (пор. р. [кара́бить (пашню)] «боронувати, скородити (ріллю)»);

неясне;

р. кара́бкаться «лізти нагору, хапаючися руками й ногами», бр. кара́бкацца «тс.», п. [karabkać się] «лізти, видиратися нагору» (з укр.);