КОРНЕТИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
корне́т «духовий музичний інструмент»
запозичення з італійської мови;
іт. cornetto (муз.) «ріжок, корнет» пов’язане з corno (муз.) «ріг, ріжок, валторна», що, як і corno «ріг (тварини)», продовжує ром. *corno, лат. cornū (рідк. cornum) «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень; копито; пташиний дзьоб», споріднене з кімр. корн. гал. carn «копито коня», двн. дфриз. дангл. дісл. horn «ріг», гот. haúrn «тс.», гр. κεραός (‹*κεραϜός) «рогатий; зроблений з рога» і лат. cervus «олень», двн. hir(u), дісл. hjǫrtr (‹*hërutr), кімр. гал. carw, корн, carow «тс.», лит. kárvė «корова», псл. *korva «тс.», укр. коро́ва;
слово корнети́ст, як і р. болг. корнети́ст, є, очевидно, запозиченням з французької мови;
фр. cornettiste «корнетист» походить від cornet «корнет, музичний ріжок, сопілка; маленька труба; горніст», яке зводиться також до ром. *corno, лат. cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень»;
староукраїнські форми корнетиста, корници́ста, можливо, як і бр. ст. корнетиста, є запозиченням з польської мови;
пов’язання болг. р. укр. корне́т безпосередньо з фр. cornet «корнет; ріжок, сопілка» (CIC 364; УРЕ 5, 1980, 414; БСЭ3 13, 190; ССРЛЯ 5, 1441; РЧДБЕ 308) або іт. cornetta «ріжок, сопілка; двокінцевий прапор; корнет; ескадрон» (Шанский ЭСРЯ II 8, 320) менш певні;
р. болг. корне́т, корнети́ст, бр. карне́т, карнеты́ст, ст. корнетъ (1616), корнетиста (1653), п. kornet, kornetysta, kornecista (з XVI ст.), ст. kornet (1558), ч. слц. kornet, kornetista, м. корнет, схв. кòрнет, корнèтист(a), слн. kornét, kornetíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корнаци́ста
(XVIII ст.)
корнети́ст
корнетиста
корнєтъ
«ріг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корнетиста (ст.) | білоруська |
| карне́т | білоруська |
| карнеты́ст | білоруська |
| корнетъ (1616)(ст.) | білоруська |
| корнетиста (1653)(ст.) | білоруська |
| корнети́ст | болгарська |
| корне́т | болгарська |
| корне́т | болгарська |
| корнети́ст | болгарська |
| carn «копито коня» | галльська |
| carw | галльська |
| haúrn «тс.» | готська |
| κεραός «рогатий; зроблений з рога» (‹*κεραϜ$ός) | грецька |
| *κεραϜός | грецька |
| horn «ріг» | давньоанглійська |
| horn «ріг» | давньоверхньонімецька |
| hir(u) | давньоверхньонімецька |
| horn «ріг» | давньоісландська |
| hjǫrtr (‹*hërutr) | давньоісландська |
| *hërutr | давньоісландська |
| horn «ріг» | давньофризька |
| cornetto «ріжок, корнет» (муз.) | італійська |
| corno «ріг (тварини)» | італійська |
| cornetta «ріжок, сопілка; двокінцевий прапор; корнет; ескадрон» | італійська |
| carn «копито коня» | кімрська |
| carw | кімрська |
| carn «копито коня» | корнська |
| carow «тс.» | корнська |
| cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень; копито; пташиний дзьоб» (рідк. cornum) | латинська |
| cervus «олень» | латинська |
| cornum | латинська |
| cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень» | латинська |
| kárvė «корова» | литовська |
| корнет | македонська |
| kornet (з XVI ст.) | польська |
| kornetysta (з XVI ст.) | польська |
| kornecista (з XVI ст.) | польська |
| kornet (1558)(ст.) | польська |
| *korva «тс.» | праслов’янська |
| корнети́ст | російська |
| корне́т | російська |
| корне́т | російська |
| корнети́ст | російська |
| кòрнет | сербохорватська |
| корнèтист(а) (a) | сербохорватська |
| kornet | словацька |
| kornetista | словацька |
| kornét | словенська |
| kornetíst | словенська |
| коро́ва | українська |
| корнети́ст | українська |
| корне́т | українська |
| cornettiste «корнетист» | французька |
| cornet «корнет, музичний ріжок, сопілка; маленька труба; горніст» | французька |
| cornet «корнет; ріжок, сопілка» | французька |
| kornet | чеська |
| kornetista | чеська |
| *corno | ? |
| *corno | ? |
| корнетиста | ? |
| корници́ста | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України