КОРНЕТИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

корне́т «духовий музичний інструмент»

запозичення з італійської мови;
іт. cornetto (муз.) «ріжок, корнет» пов’язане з corno (муз.) «ріг, ріжок, валторна», що, як і corno «ріг (тварини)», продовжує ром. *corno, лат. cornū (рідк. cornum) «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень; копито; пташиний дзьоб», споріднене з кімр. корн. гал. carn «копито коня», двн. дфриз. дангл. дісл. horn «ріг», гот. haúrn «тс.», гр. κεραός (‹*κεραϜός) «рогатий; зроблений з рога» і лат. cervus «олень», двн. hir(u), дісл. hjǫrtr (‹*hërutr), кімр. гал. carw, корн, carow «тс.», лит. kárvė «корова», псл. *korva «тс.», укр. коро́ва;
слово корнети́ст, як і р. болг. корнети́ст, є, очевидно, запозиченням з французької мови;
фр. cornettiste «корнетист» походить від cornet «корнет, музичний ріжок, сопілка; маленька труба; горніст», яке зводиться також до ром. *corno, лат. cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень»;
староукраїнські форми корнетиста, корници́ста, можливо, як і бр. ст. корнетиста, є запозиченням з польської мови;
пов’язання болг. р. укр. корне́т безпосередньо з фр. cornet «корнет; ріжок, сопілка» (CIC 364; УРЕ 5, 1980, 414; БСЭ3 13, 190; ССРЛЯ 5, 1441; РЧДБЕ 308) або іт. cornetta «ріжок, сопілка; двокінцевий прапор; корнет; ескадрон» (Шанский ЭСРЯ II 8, 320) менш певні;
р. болг. корне́т, корнети́ст, бр. карне́т, карнеты́ст, ст. корнетъ (1616), корнетиста (1653), п. kornet, kornetysta, kornecista (з XVI ст.), ст. kornet (1558), ч. слц. kornet, kornetista, м. корнет, схв. кòрнет, корнèтист(a), слн. kornét, kornetíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти

корнаци́ста (XVIII ст.)
корнети́ст
корнетиста
корнєтъ «ріг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
корнетиста (ст.) білоруська
карне́т білоруська
карнеты́ст білоруська
корнетъ (1616)(ст.) білоруська
корнетиста (1653)(ст.) білоруська
корнети́ст болгарська
корне́т болгарська
корне́т болгарська
корнети́ст болгарська
carn «копито коня» галльська
carw галльська
haúrn «тс.» готська
κεραός «рогатий; зроблений з рога» (‹*κεραϜ$ός) грецька
*κεραϜός грецька
horn «ріг» давньоанглійська
horn «ріг» давньоверхньонімецька
hir(u) давньоверхньонімецька
horn «ріг» давньоісландська
hjǫrtr (‹*hërutr) давньоісландська
*hërutr давньоісландська
horn «ріг» давньофризька
cornetto «ріжок, корнет» (муз.) італійська
corno «ріг (тварини)» італійська
cornetta «ріжок, сопілка; двокінцевий прапор; корнет; ескадрон» італійська
carn «копито коня» кімрська
carw кімрська
carn «копито коня» корнська
carow «тс.» корнська
cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень; копито; пташиний дзьоб» (рідк. cornum) латинська
cervus «олень» латинська
cornum латинська
cornū «сигнальний ріг, ріжок, горн; ріг, бивень» латинська
kárvė «корова» литовська
корнет македонська
kornetXVI ст.) польська
kornetystaXVI ст.) польська
kornecistaXVI ст.) польська
kornet (1558)(ст.) польська
*korva «тс.» праслов’янська
корнети́ст російська
корне́т російська
корне́т російська
корнети́ст російська
кòрнет сербохорватська
корнèтист(а) (a) сербохорватська
kornet словацька
kornetista словацька
kornét словенська
kornetíst словенська
коро́ва українська
корнети́ст українська
корне́т українська
cornettiste «корнетист» французька
cornet «корнет, музичний ріжок, сопілка; маленька труба; горніст» французька
cornet «корнет; ріжок, сопілка» французька
kornet чеська
kornetista чеська
*corno ?
*corno ?
корнетиста ?
корници́ста ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України