КОРМУШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

корм

псл. *ъr̥mъ/*kъr̥ma / *kъr̥mo «корм, їжа», *kъr̥m-jа «тс.» (первісно як назва дії, словотворчо й семантично подібне до *ěd-ja «їжа»);
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з іє. *(s)ker- «різати, краяти; рубати», представленим у дінд. kṛṇā́ti «ранить, вбиває», гр. κείρω (‹*κερ-ι̯ω) «стрижу, відрізую; зрубую; гризу, ковтаю; поїдаю, пожираю; знищую» (сюди ж належать семантично віддалені похідні утворення з формантом -m- типу κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина», κέρμα «відрізаний кусок, зокрема невелика монета, дрібні гроші»), двн. sceran «відтинати, відсікати», лит. skìrti «ділити, відділяти, розривати», псл. kora «кора», skora «шкура», *kъr̥nъ «короткий», споріднених з укр. кора́ «луб», [скі́ра] «шкіра», [корня́ти] «колоти, рубати, бити», причому псл. *kъr̥m(-ъ, -a, -ja) тлумачиться як давній дієприкметник теп. ч. з первісним значенням «щось відрізуване, зрубуване», найкраще збереженим у сучасному «підніжний корм, корм для худоби»;
як паралелі до розвитку семантики наводяться лат. carō «м’ясо» (спочатку «відрізаний кусок»), cēna «трапеза» (‹ іє. *kersnā ‹ *kertsnā- ‹ *kert-, засвідчене також псл.ъr̥tǫ «ріжу», *čers-ti‹*čert-ti «різати», яким відповідають укр. че́рсти, начерта́ти, че́рта́), гр. δαΐς «бенкет; частування, страви», δαίΐζω «розділяю; розсікаю, розрубую; розриваю; спустошую; знищую» і фр. portion «частина; порція страви» (Петлева Этимология 1974, 16–29; Sławski II 80; SchusterŠewc 628; Bern. I 669; Šuman AfSlPh ЗО, 303; Коген ИОРЯС 23, 27–28);
іншими авторами зближується з псл. *skormъ / *skorma «жир, сало; їжа», представленим у др. скоромъ «жир, масло», укр. ско́ром «м’ясна або молочна їжа, заборонена для вживання у пісні дні», і припускається первісне значення «жир, жирна їжа» з огляду на схв. кṕмак «кабан», кр̀мача «свиноматка» (КЭСРЯ 212; Фасмер III 652–653; Brückner 496; Machek Recherches 38; Мартынов Этимология 1968, 17; Сл. и ие. аккомод. 155–156);
висловлюється думка про генетичний зв’язок псл. *kъr̥mъ / *kъr̥ma (‹*(s)kъr̥mъ / *(s)kъr̥ma) «корм, їжа» і *skormъ/ *skorma (‹ *(s)kormъ/ *(s)korma) «жир; їжа» з іє. *(s)ker-m-, що, як і *(s)krem-/ *(s)krəm (звідки псл. *krem-/*krom- «відтинати, відсікати; відділяти», укр. кре́мса́ти, кромса́ти, [кро́мити]), продовжує іє. *(s)ker «різати», засвідчене у псл. skora «шкура, шкіра», укр. [шкору́па], причому реконструюється семантичний розвиток «січка» (букв. «посічена солома, висівки») → «корм для худоби» → «корм, їжа» (Петлева Этимология 1974, 16–31);
пропонується також (з припущенням чергування задньоязичних) пов’язання з гр. κορέσκω «нагодовую», κόρος «нагодовування, ситість, пересичення», лит. šérti «годувати», šer̥mens, šer̥menys «поминки», прус. sermen «тс., тризна», лит. šãras (pãšaras) «корм для худоби, фураж», що, як і оск.-лат. caria (*k ̑er-i̯ā) «хліб», carēnsis «мірошник», оск. karanter «годуються, харчуються» та лат. Cerēs «Церера (богиня полів, землеробства, зернових культур); дари полів, жнива, врожай, зерно, хліб» (‹ праітальське *keres-), вірм. serm (sermn) «насіння; плем’я, покоління», ser «рід, плем’я, покоління; народження», виводяться від іє. *k ̑er- «рости; годувати» (Фасмер II 329; Преобр. І 356; Горяев 158; Sławski II 80; Brückner 220; Machek ESJČ 293, ESJČS 235; Schuster-Šewc 628; Младенов 265–266; Gołąb LP 16, 61; Agrell BS1 Laufst. 24; Bezzenberger BB 17, 222; Solmsen KZ 35, 483–484; Osthoff Parerga 58, 61–62; Fick I 422; Frisk I 918–919; Boisacq 495; Hrnout–Meillet I 116–117; Walde–Hofm. I 204–205; Джаукян 161, 188–189; Pokorny 577);
потребує додаткової аргументації зіставлення з семантично віддаленими ірл. coirm, cuirm «пиво», гал. κου̃ρμι «вид пива», лат. cremor «слизуватий, густий сік» (КЭСРЯ 212; Фасмер II 329; Гамкрелидзе–Иванов 703; Pedersen Kelt. Gr. I 168);
р. корм, [ко́рмля], бр. корм, [карма́, ко́рма], др. кормъ (кърмъ, коръмъ) «корм; харчі; вид данини, податку, збору, мита», п. [karma], karm (жін. р.), [karm] (чол. р.), ст. karḿ, [karmia], ч. krmě (кн.), заст. krmí, рідк. krm, слц. krm, [krma], вл. korm, korma, [kormo] «корм (зокрема, той, що приносить пташенятам дорослий птах)», нл. kjarm, kjarmo, болг. кърма́, м. крма, схв. кṕма, слн. kŕma, стсл. кръма «їжа», кръмлга «тс.», кръмити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безко́рм «брак кормів»
ко́рма «травлення (їдкою речовиною)»
ко́рмик «кабан на відгодівлі»
корми́лець «годувальник»
корми́тель «тс.»
корми́ти
кормі́вка «годівля, харчування»
ко́рмленє «тс.»
ко́рмля
ко́рмний «відгодований (про вола, корову та ін.)»
кормни́к «хлів, у якому відгодовують худобу; саж»
кормо- (перша частина складних слів, що відповідає слову корм)
корму́шка «годівниця (для худоби, птиці та ін.)»
недоко́рм
о́ко́рм «їжа, харчування; провіант»
підко́рм
підко́рмка
підко́рмлювати «підгодовувати»
підкормля́ти
по́ко́рм
про́ко́рм
прокорми́ти
проко́рмлення
проко́рмлювати
прокормля́ти
розкорми́ти
розко́рмлювати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
корм білоруська
карма́ білоруська
ко́рма білоруська
кърма́ болгарська
korm верхньолужицька
korma верхньолужицька
kormo «корм (зокрема, той, що приносить пташенятам дорослий птах)» верхньолужицька
serm «насіння; плем’я, покоління» (sermn) вірменська
ser «рід, плем’я, покоління; народження» вірменська
sermn вірменська
κου̃ρμι «вид пива» галльська
κείρω «стрижу, відрізую; зрубую; гризу, ковтаю; поїдаю, пожираю; знищую» (‹*κερ-$ιω)(сюди ж належать семантично віддалені похідні утворення з формантом -m- типу κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина», κέρμα «відрізаний кусок, зокрема невелика монета, дрібні гроші») грецька
*κερ-ι̯ω грецька
κορμός грецька
κέρμα грецька
δαΐς «бенкет; частування, страви» грецька
δαίΐζω «розділяю; розсікаю, розрубую; розриваю; спустошую; знищую» грецька
κορέσκω «нагодовую» грецька
κόρος «нагодовування, ситість, пересичення» грецька
sceran «відтинати, відсікати» давньоверхньонімецька
kṛṇā́ti «ранить, вбиває» давньоіндійська
скоромъ «жир, масло» давньоруська
кормъ «корм; харчі; вид данини, податку, збору, мита» (кърмъ, коръмъ) давньоруська
кърмъ давньоруська
коръмъ давньоруська
*(s)ker- «різати, краяти; рубати» індоєвропейська
*kersnā індоєвропейська
*kertsnā- індоєвропейська
*kert-, індоєвропейська
*(s)ker-m- «різати» індоєвропейська
*(s)krem- індоєвропейська
*(s)krəm індоєвропейська
*(s)ker індоєвропейська
*k ̑er- «рости; годувати» індоєвропейська
coirm ірландська
cuirm «пиво» ірландська
carō «м’ясо» (спочатку «відрізаний кусок») латинська
cēna «трапеза» (‹ іє. *kersnā ‹ *kertsnā- ‹ *kert-, засвідчене також псл.ъ$rtǫ «ріжу», *čers-ti‹*čert-ti «різати», яким відповідають укр. че́рсти, начерта́ти, че́рта́) латинська
Cerēs «Церера (богиня полів, землеробства, зернових культур); дари полів, жнива, врожай, зерно, хліб» (‹ праітальське *keres-) латинська
cremor «слизуватий, густий сік» латинська
skìrti «ділити, відділяти, розривати» литовська
šérti «годувати» литовська
šer̥mens литовська
šer̥menys «поминки» литовська
šãras «корм для худоби, фураж» (pãšaras) литовська
pãšaras литовська
крма македонська
kjarm нижньолужицька
kjarmo нижньолужицька
karanter «годуються, харчуються» оскська
karma (жін. р.) польська
karm (жін. р.) польська
karm (чол. р.) польська
karḿ (ст.) польська
karmia (ст.) польська
*<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм, їжа» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma «тс.» (первісно як назва дії, словотворчо й семантично подібне до *ěd-ja «їжа») праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mo праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥m-jа праслов’янська
*ěd-ja праслов’янська
kora «кора» праслов’янська
skora «шкура» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥nъ «короткий» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥m праслов’янська
*č<SUP>ъ</SUP>r̥tǫ праслов’янська
*čers-ti праслов’янська
*čert-ti праслов’янська
*skormъ «жир, сало; їжа» праслов’янська
*skorma праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм, їжа»«жир; їжа» (‹*(s)kъ$rmъ / *(s)kъ$rma)(‹ *(s)kormъ/ *(s)korma) праслов’янська
skora «шкура, шкіра» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
*(s)k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ праслов’янська
*(s)k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
*skormъ праслов’янська
*skorma праслов’янська
*(s)kormъ праслов’янська
*(s)korma праслов’янська
*krem- праслов’янська
*krom- праслов’янська
sermen «тс., тризна» прусська
*keres- російська
корм російська
ко́рмля російська
кṕмак «кабан» сербохорватська
кр̀мача «свиноматка» сербохорватська
кṕма сербохорватська
krm словацька
krma словацька
kŕma словенська
кръма «їжа» старослов’янська
кръмлга «тс.» старослов’янська
кръмити старослов’янська
кора́ «луб» українська
скі́ра «шкіра» українська
корня́ти «колоти, рубати, бити» українська
че́рсти українська
начерта́ти українська
че́рта́ українська
ско́ром «м’ясна або молочна їжа, заборонена для вживання у пісні дні» українська
шкору́па українська
кре́мса́ти українська
кромса́ти українська
кро́мити українська
portion «частина; порція страви» французька
krmě (кн.) чеська
krmí (заст.) чеська
krm (рідк.) чеська
caria «хліб» (*k ̑er-i̯ā) ?
carēnsis «мірошник» ?
*k ̑er-i̯ā ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України