КОРМИЛОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
корми́ло «весло або кормове стерно; влада, керівництво» (заст. поет.)
псл. *kъr̥midlo «руль, весло; кормило», найвірогідніше, похідне від *kъr̥miti «управляти кермом, керувати» (представленого в стсл. кръмити, слн. kr̥miti, схв. кр̀мити «тс. »), що виводиться від *kъr̥ma «весло; руль; задня частина судна (човна)», від якого походить також укр. ко́рма́ «тс.»;
ч. слц. kormidlo, болг. корми́ло вважаються запозиченнями з російської мови;
р. корми́ло, др. кормило, къръмило, кърмило, ч. слц. kormidlo, болг. корми́ло, (поет.) кърми́ло «тс.», заст. кръми́ло «кермо», м. кормило «кермо (судна; велосипеда, автомобіля); влада, керівництво», схв. кòрмило, кр̀мило «тс.; (мн.) рульові пера у хвості птаха, пташиний хвіст», слн. krmílo «кормило», стсл. кръмило «тс., руль»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корми́ло | болгарська |
| корми́ло «тс.» (поет.) | болгарська |
| кръми́ло «кермо» (заст.) | болгарська |
| кърми́ло (заст.) | болгарська |
| кормило | давньоруська |
| къръмило | давньоруська |
| кърмило | давньоруська |
| кормило «кермо (судна; велосипеда, автомобіля); влада, керівництво» | македонська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥midlo «руль, весло; кормило» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥miti «управляти кермом, керувати» (представленого в стсл. кръмити, слн. krmiti, схв. крмити «тс. ») | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥ma | праслов’янська |
| корми́ло | російська |
| кр̀мити | сербохорватська |
| кòрмило | сербохорватська |
| кр̀мило «тс.; (мн.) рульові пера у хвості птаха, пташиний хвіст» | сербохорватська |
| kormidlo | словацька |
| kormidlo | словацька |
| kr̥miti | словенська |
| krmílo «кормило» | словенська |
| кръмити «весло; руль; задня частина судна (човна)» | старослов’янська |
| кръмило «тс., руль» | старослов’янська |
| ко́рма́ «тс.» | українська |
| kormidlo | чеська |
| kormidlo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України