КОРИЧНЕВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
кори́ця «висушена кора гілок коричних дерев, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині і парфюмерії»
запозичено в давньоруську мову з старослов’янської;
стсл. корица «кориця» (спочатку, можливо, «маленька кірочка», пор. споріднені демінутиви р. заст. болг. кори́ца «кірочка», болг. [коры́че], схв. кȍрица, слн. kórica, skórjica «тс.») утворене від кора «кора», якому відповідає також укр. кора́ «луб»;
західнослов’янські форми з початковим s- пов’язані з зах.-сл. [skora, skóra, škóra] «кора», що зводяться до варіанта кореня псл. [skora] «тс.»;
укр. кори́чне́вий, як і споріднені р. кори́чневый «кольору кориці або смаженого насіння кави; буро-жовтий з темним відтінком» (спочатку, з XVII ст., як назва кольору тканин, одягу), бр. карычневы «тс.», очевидно, пов’язане з сх.-сл. *коричьныи букв. «який стосується кориці» (пор. укр. кори́чний, р. кори́чный «тс.», р. ст. коричный «тс.; одержаний з кориці; коричневий»);
р. кори́ца «тс. (з XV ст.); (заст., спец.) кора коричника цейлонського, Cinnamomum ceylonicum (Canella alba Murr.); (бот.) коричник, рід рослин родини лаврових, Cinnamomum; [кора]», [кори́ка] «кориця», бр. кары́ца, др. корица «тс.», п. skoryca (бот.) «коричне дерево, Cinnamomum», [skorzyca, skorzyca] «тс.; кориця», ч. skořice «кориця», [schořice], ст. skořicě, слц. škorica, вл. skorica, нл. skórica «тс.», схв. кȍрица (бот.) «коричне дерево, Laurus cinnamomum .», с.-цсл. корицє (мн.) «кориця», цсл. корица «кориця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кори́стий
«заправлений прянощами»
кори́ца
«кориця»
(XVII ст.)
кори́цевий
«який добувають із коричного дерева»
кори́чне́вий
«кольору кориці, брунатний»
кори́чний
(у словосполученні коричне дерево)
кори́чньовий
«тс.»
коричнюва́тий
«подібний до коричневого кольору»
корішко́вий
«коричневий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кары́чневы «тс.» | білоруська |
кары́ца | білоруська |
корица «тс.» | білоруська |
кори́ца | болгарська |
коры́че | болгарська |
skorica | верхньолужицька |
корица «тс.» | давньоруська |
skórica «тс.» | нижньолужицька |
skoryca «коричне дерево, Cinnamomum» (бот.) | польська |
skorzyca «тс.; кориця» | польська |
skórzyca «тс.; кориця» | польська |
skora «тс.» | праслов’янська |
кори́ца (заст.) | російська |
кори́чневый «кольору кориці або смаженого насіння кави; буро-жовтий з темним відтінком» (спочатку, з XVII ст., як назва кольору тканин, одягу) | російська |
кори́ца «тс. (з XV ст.); (заст., спец.) кора коричника цейлонського, Cinnamomum ceylonicum (Canella alba Murr.); (бот.) коричник, рід рослин родини лаврових, Cinnamomum; [кора]» | російська |
кори́ка «кориця» | російська |
кора | російська |
корицє «кориця» (мн.) | сербо-церковнослов’янська |
кȍрица | сербохорватська |
кȍрица «коричне дерево, Laurus cinnamomum .» (бот.) | сербохорватська |
škorica | словацька |
kórica | словенська |
skórjica | словенська |
корица «кориця» (спочатку, можливо, «маленька кірочка», пор. споріднені демінутиви р. заст. болг. кори́ца «кірочка», болг. [коры́че], схв. кȍрица, слн. kórica, skórjica «тс.») | старослов’янська |
кора «кора» | старослов’янська |
кора́ «луб» | українська |
кори́чне́вий | українська |
корица «кориця» | церковнослов’янська |
skořice «кориця» | чеська |
schořice | чеська |
skořicě (ст.) | чеська |
s- | ? |
skora «кора» | ? |
skóra | ? |
škóra | ? |
*коричьныи | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України