КОРИЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено в давньоруську мову з старослов’янської;

стсл. корица «кориця» (спочатку, можливо, «маленька кірочка», пор. споріднені демінутиви р. заст. болг. кори́ца «кірочка», болг. [коры́че], схв. кȍрица, слн. kórica, skórjica «тс.») утворене від кора «кора», якому відповідає також укр. кора́ «луб»;

західнослов’янські форми з початковим s- пов’язані з зах.-сл. [skora, skóra, škóra] «кора», що зводяться до варіанта кореня псл. [skora] «тс.»;

укр. кори́чне́вий, як і споріднені р. кори́чневый «кольору кориці або смаженого насіння кави; буро-жовтий з темним відтінком» (спочатку, з XVII ст., як назва кольору тканин, одягу), бр. карычневы «тс.», очевидно, пов’язане з сх.-сл. *коричьныи букв. «який стосується кориці» (пор. укр. кори́чний, р. кори́чный «тс.», р. ст. коричный «тс.; одержаний з кориці; коричневий»);

р. кори́ца «тс. (з XV ст.); (заст., спец.) кора коричника цейлонського, Cinnamomum ceylonicum (Canella alba Murr.); (бот.) коричник, рід рослин родини лаврових, Cinnamomum; [кора]», [кори́ка] «кориця», бр. кары́ца, др. корица «тс.», п. skoryca (бот.) «коричне дерево, Cinnamomum», [skorzyca, skorzyca] «тс.; кориця», ч. skořice «кориця», [schořice], ст. skořicě, слц. škorica, вл. skorica, нл. skórica «тс.», схв. кȍрица (бот.) «коричне дерево, Laurus cinnamomum .», с.-цсл. корицє (мн.) «кориця», цсл. корица «кориця»;