КОРИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. koristь (koristъ, korystь) «здобич; зиск, прибуток, вигода», очевидно, похідне від *koristiti «захопити, здобути», пов’язаного з ristati «гнати, ганятися» (з приставкою ko-);

пов’язується також з псл. kora «кора», *skora «тс.», які зводяться до іє. *(s)ker «різати, відтинати, відділяти», і за аналогією до утворення пн.-сл. *kopystь «копистка» від kopati й *kopysati з інтенсивним формантом -ys(t)- виводиться korystь від (s)korati (п. ст. [skorać] «досягти наміченої мети», [skórać] «тс.») і kor-ys(t)a-ti (Brückner 258; KZ 65, 35; KZ 68, 208; Sławski II 513–514);

потребує додаткової аргументації твердження про зв’язок korystь з *korystati, як утвореним за допомогою префікса *ko- від гіпотетичного дієслова *rystati з інтенсивним форматом -st-, похідного від кореня *reub-, засвідченого двн. roub «здобич» (Machek ESJČ 279, ESJČS 223, 277; Holub–Lyer 263), а також тлумачення псл. koristь як архаїчного композита *kori-stь, що, нібито, продовжує іє. *korī-dh(ə)tĭ-, перший елемент якого *kori- вважається прислівниковим утворенням на -ī від слова, спорідненого з лит. kãras «війна», а другий елемент *-dh(ə)tĭ- із суфіксом -tĭ- пов’язується з іє. *dhə-/*dhē- «класти» (Čop Slav. revija 13, 181–185);

р. коры́сть, бр. кары́сць, [кары́сь], др. користь «здобич; придбання; перевага», користъ, корысть «тс.», п. korzyść, ч. kořist, слц. korisť, болг. м. ко́рист, схв. кȍрӣст, [kòrist], слн. koríst, стсл. користь, «здобич», стсл. цсл. корысть «тс.»;

очевидно, пов’язане з ко́ри́сть (від псл. *koristiti «захопити»);

р. [коры́стка] «дерев’яна ложка, лопатка для помішування пива», п. korzyść «чепіга; поперечка на держаку лопати, кіссі, мотовилі», korzystka «тс.; рукоятка пилки»;

похідне утворення від [ко́ри́сть] «здобич»;

назва зумовлена давнім звичаєм умикання дівчини-нареченої;

бр. [карыстка] (у весільній пісні: А едить к табе сын на двор, вязеть к табе карыстку – а маладую нявестку);