КОРИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́ри́сть «добрі наслідки для когонебудь (чогось); матеріальна вигода; прибуток; [здобич; пожива; їжа Л]»

псл. koristь (koristъ, korystь) «здобич; зиск, прибуток, вигода», очевидно, похідне від *koristiti «захопити, здобути», пов’язаного з ristati «гнати, ганятися» (з приставкою ko-);
пов’язується також з псл. kora «кора», *skora «тс.», які зводяться до іє. *(s)ker «різати, відтинати, відділяти», і за аналогією до утворення пн.-сл. *kopystь «копистка» від kopati й *kopysati з інтенсивним формантом -ys(t)- виводиться korystь від (s)korati (п. ст. [skorać] «досягти наміченої мети», [skórać] «тс.») і kor-ys(t)a-ti (Brückner 258; KZ 65, 35; KZ 68, 208; Sławski II 513–514);
потребує додаткової аргументації твердження про зв’язок korystь з *korystati, як утвореним за допомогою префікса *ko- від гіпотетичного дієслова *rystati з інтенсивним форматом -st-, похідного від кореня *reub-, засвідченого двн. roub «здобич» (Machek ESJČ 279, ESJČS 223, 277; Holub–Lyer 263), а також тлумачення псл. koristь як архаїчного композита *kori-stь, що, нібито, продовжує іє. *korī-dh(ə)tĭ-, перший елемент якого *kori- вважається прислівниковим утворенням на -ī від слова, спорідненого з лит. kãras «війна», а другий елемент *-dh(ə)tĭ- із суфіксом -tĭ- пов’язується з іє. *dhə-/*dhē- «класти» (Čop Slav. revija 13, 181–185);
р. коры́сть, бр. кары́сць, [кары́сь], др. користь «здобич; придбання; перевага», користъ, корысть «тс.», п. korzyść, ч. kořist, слц. korisť, болг. м. ко́рист, схв. кȍрӣст, [kòrist], слн. koríst, стсл. користь, «здобич», стсл. цсл. корысть «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безкори́сливий
безко́ри́сний
ви́користати
кори́сливий «який прагне до власної вигоди, наживи; який ґрунтується на матеріальній вигоді»
ко́ри́сне «те, що дає користь»
ко́ри́сний
кори́сник «той, хто прагне до вигоди, наживи; визискувач»
користа́ти
користа́тися
кори́стка «невелика вигода, прибуток»
кори́стник «тс.»
кори́стувати
кори́стува́тися
кори́стува́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кары́сць білоруська
кары́сь білоруська
користь білоруська
користъ білоруська
корысть білоруська
ко́рист болгарська
roub «здобич» давньоверхньонімецька
користь «здобич; придбання; перевага» давньоруська
користъ давньоруська
корысть «тс.» давньоруська
*(s)ker- «різати, відтинати, відділяти» індоєвропейська
*korī-dh(ə)tĭ- індоєвропейська
*kori- індоєвропейська
*-dh(ə)tĭ- індоєвропейська
*dhə- «класти» індоєвропейська
індоєвропейська
-tĭ- індоєвропейська
*dhē- індоєвропейська
kãras «війна» литовська
ко́рист македонська
skorać (ст.) польська
skórać (ст.) польська
korzyść польська
koristь «здобич; зиск, прибуток, вигода» (koristъ, korystь) праслов’янська
*koristiti «захопити, здобути» праслов’янська
ristati «гнати, ганятися» (з приставкою ko-) праслов’янська
koristъ праслов’янська
korystь праслов’янська
ko- праслов’янська
kora «кора» праслов’янська
*skora «тс.» праслов’янська
korystь праслов’янська
*ko- праслов’янська
*reub- праслов’янська
koristь праслов’янська
*korystati праслов’янська
*rystati праслов’янська
-st- праслов’янська
roub «здобич» праслов’янська
*kori-stь праслов’янська
коры́сть російська
кȍрӣст сербохорватська
kòrist сербохорватська
korisť словацька
koríst словенська
користь «здобич» старослов’янська
корысть «тс.» старослов’янська
корысть «тс.» церковнослов’янська
kořist чеська
*kopystь «копистка» ?
*kopysati (s)korati (п. ст. [skorać] «досягти наміченої мети», [skórać] «тс.»)(Brückner 258; KZ 65, 35; KZ 68, 208; Sławski II 513--514) ?
kopati ?
-ys(t)- ?
korystь ?
(s)korati ?
kor-ys(t)a-ti ?

кори́стка «поперечина мотовила (кривошипа, ворота)»

очевидно, пов’язане з ко́ри́сть (від псл. *koristiti «захопити»);
р. [коры́стка] «дерев’яна ложка, лопатка для помішування пива», п. korzyść «чепіга; поперечка на держаку лопати, кіссі, мотовилі», korzystka «тс.; рукоятка пилки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коре́ства «один з чотирьох брусів, що сполучають обід водяного колеса з валом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
korzyść «чепіга; поперечка на держаку лопати, кіссі, мотовилі»«тс.; рукоятка пилки» польська
korzystka «чепіга; поперечка на держаку лопати, кіссі, мотовилі»«тс.; рукоятка пилки» польська
*koristiti праслов’янська
коры́стка «дерев’яна ложка, лопатка для помішування пива» російська
ко́ри́сть (від псл. *koristiti «захопити») українська

кори́сточка (епітет нареченої у весільних піснях: ми їдемо з користю, ми веземо да користочку, молодую да невісточку)

похідне утворення від [ко́ри́сть] «здобич»;
назва зумовлена давнім звичаєм умикання дівчини-нареченої;
бр. [карыстка] (у весільній пісні: А едить к табе сын на двор, вязеть к табе карыстку – а маладую нявестку);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карыстка (у весільній пісні: А едить к табе сын на двор, вязеть к табе карыстку -- а маладую нявестку) білоруська
ко́ри́сть «здобич» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України