КОРЖИКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

задовільного етимологічного пояснення не має;

можливо, власне східнослов’янське утворення від *k^ъr̥g- неясного походження;

мало переконливе твердження про спорідненість з р. [корга́] «криве дерево», слн. kr̀ž «качан» (Потебня РФВ З, 95; Brückner KZ 48, 210; Bern. I 667), що недостатньо аргументовано зіставляються далі з дінд. kṛśáḥ «худий, слабий, хворобливий», ав. kərəsa- «тс.» (Потебня тж);

сумнівне з огляду на географію поширення виведення східнослов’янських форм із фінно-угорських мов: від комі köryś «круглий хліб, булочки, печиво» (Paasonen FUF 18, 26; пор. Kalima RSl 6, 93), фін. kyrsä «прісний хліб» (Mikkola FUF Anz. II 72–73; пор. Kalima 130–131);

р. [корж, коржа́к] «корж», ко́ржик «солодкий кондитерський виріб; вид пряника», [корже́ть] «черствіти, сохнути», бр. корж «корж; [хлібець; злежале сіно]», [коржа́н] «корж», [корже́нь] «сухар»;

очевидно, результат видозміни форми пу́динг, зближеної із суфіксальними утвореннями типу ко́ржик, пря́ник;