КОРЕКТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
коректу́ра «відбиток друкарського набору для виправлення помилок; виправлення помилок у відбитках друкарського набору»
через польську і, можливо, через російську мову запозичено з латинської;
лат. corrēctūra «виправлення», corrēctio «тс.», corrēctor «виправляч; той, хто вдосконалює» походять від дієслова corrigo «випрямляю; направляю, скеровую; виправляю», утвореного за допомогою префікса cor- (‹con-) «з-» від дієслова rego «керую; направляю; визначаю; зазначаю; виховую»;
р. корректу́ра, корре́ктор, корре́кция, бр. карэкту́ра, карэ́ктар, карэ́кцыя, ст. коректа (корректа) (з п.), п. ч. вл. korektura, korektor, п. korekcja, ч. korekce, слц. слн. korektúra, слц. korektor, korekcia, болг. м. схв. коректýра, болг. коре́ктор, коре́кция, м. коректор, корекциjа, схв. кòректор, корèкциjа, слн. koréktor, korékcia;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коре́кта
«тс.»
(з п.)
коре́ктор
«фахівець, який займається читанням і виправленням коректи»
коректува́льник
«коригувальник»
коректува́ти
«вносити корективи, поправки; виправляти текст у коректурі»
коре́кція
«виправлення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карэкту́ра | білоруська |
| карэ́ктар | білоруська |
| карэ́кцыя | білоруська |
| коректа (корректа)(з п.), (ст.) | білоруська |
| корректа | білоруська |
| коректýра | болгарська |
| коре́ктор | болгарська |
| коре́кция | болгарська |
| korektura | верхньолужицька |
| korektor | верхньолужицька |
| corrēctūra «виправлення» | латинська |
| corrēctio «тс.» | латинська |
| corrēctor «виправляч; той, хто вдосконалює» | латинська |
| corrigo «випрямляю; направляю, скеровую; виправляю» | латинська |
| cor- «з-» (‹con-) | латинська |
| rego «керую; направляю; визначаю; зазначаю; виховую» | латинська |
| con- | латинська |
| коректýра | македонська |
| коректор | македонська |
| корекциjа | македонська |
| korektura | польська |
| korektor | польська |
| korekcja | польська |
| корректу́ра | російська |
| корре́ктор | російська |
| корре́кция | російська |
| коректýра | сербохорватська |
| кòректор | сербохорватська |
| корèкциjа | сербохорватська |
| korektúra | словацька |
| korektor | словацька |
| korekcia | словацька |
| korektúra | словенська |
| koréktor | словенська |
| korékcia | словенська |
| korektura | чеська |
| korektor | чеська |
| korekce | чеська |
коригува́ти «вносити корективи (в наведення гармат та ін.); виправляти текст у коректурі»
очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови (лат. corrigo «випрямляю; направляю, скеровую; виправляю, поліпшую», до якого зводиться й укр. коректу́ра);
форми з початковим коре(корре-) зумовлені впливом семантично й етимологічно споріднених утворень типу р. корре́ктор, укр. болг. коре́ктор;
р. корриги́ровать, корреги́ровать, бр. карыгі́раваць, ст. корыгацыя «поправка», корикгация «тс.», п. korygować, ч. korigovati, слц. korigovať, вл. korigować, болг. кориги́рам, кореги́рам, м. кориги́ра, схв. кòриговати «коригувати; робити зауваження», слн. korigírati «коригувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корегува́льник
корегува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карыгі́раваць | білоруська |
| коре́ктор | болгарська |
| кориги́рам | болгарська |
| кореги́рам | болгарська |
| korigować | верхньолужицька |
| corrigo | латинська |
| кориги́ра | македонська |
| korygować | польська |
| корре- | російська |
| корре́ктор | російська |
| корриги́ровать | російська |
| корреги́ровать | російська |
| кòриговати «коригувати; робити зауваження» | сербохорватська |
| korigovať | словацька |
| korigírati «коригувати» | словенська |
| коректу́ра | українська |
| коре | українська |
| коре́ктор | українська |
| корыгацыя «поправка» (ст.) | французька |
| корикгация «тс.» (ст.) | французька |
| korigovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України