КОРЕКТНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
коре́ктний «тактовний, ввічливий; методично правильний»
запозичення з французької мови (у пізнішому значенні «методично правильний» з англійської);
фр. correct «правильний, коректний; тактовний, ввічливий», як і англ. correct «правильний, коректний», походять від лат. correctus «виправлений, правильний», пов’язаного з corrigo «випрямляю, виправляю»;
р. корре́ктный, бр. карэ́ктны, ч. korektní, слц. korektný, вл. korektny, болг. коре́ктен, м. коректен, схв. кòректан, слн. korékten;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коре́ктність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| correct «правильний, коректний» | англійська |
| карэ́ктны | білоруська |
| коре́ктен | болгарська |
| korektny | верхньолужицька |
| correctus «виправлений, правильний» | латинська |
| corrigo «випрямляю, виправляю» | латинська |
| коректен | македонська |
| корре́ктный | російська |
| кòректан | сербохорватська |
| korektný | словацька |
| korékten | словенська |
| correct «правильний, коректний; тактовний, ввічливий» | французька |
| korektní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України