КОРЕКТИВА — ЕТИМОЛОГІЯ
коректи́в «часткова зміна, виправлення, поправка»
запозичення з французької мови;
фр. correctif «поправка, коректив; виправний» походить від слат. correctivus «виправний», пов’язаного з corrigo «випрямляю, виправляю»;
р. корректи́в, бр. карэкты́ў, п. korektywa, ч. korektiv, слц. слн. korektív, болг. м. коректи́в, схв. кòректив;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карэкты́ў | білоруська |
| коректи́в | болгарська |
| коректи́в | македонська |
| korektywa | польська |
| корректи́в | російська |
| кòректив | сербохорватська |
| correctivus «виправний» | середньолатинська |
| corrigo «випрямляю, виправляю» | середньолатинська |
| korektív | словацька |
| korektív | словенська |
| correctif «поправка, коректив; виправний» | французька |
| korektiv | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України