КОРЕГУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коригува́ти «вносити корективи (в наведення гармат та ін.); виправляти текст у коректурі»
очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови (лат. corrigo «випрямляю; направляю, скеровую; виправляю, поліпшую», до якого зводиться й укр. коректу́ра);
форми з початковим коре(корре-) зумовлені впливом семантично й етимологічно споріднених утворень типу р. корре́ктор, укр. болг. коре́ктор;
р. корриги́ровать, корреги́ровать, бр. карыгі́раваць, ст. корыгацыя «поправка», корикгация «тс.», п. korygować, ч. korigovati, слц. korigovať, вл. korigować, болг. кориги́рам, кореги́рам, м. кориги́ра, схв. кòриговати «коригувати; робити зауваження», слн. korigírati «коригувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корегува́льник
корегува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карыгі́раваць | білоруська |
| коре́ктор | болгарська |
| кориги́рам | болгарська |
| кореги́рам | болгарська |
| korigować | верхньолужицька |
| corrigo | латинська |
| кориги́ра | македонська |
| korygować | польська |
| корре- | російська |
| корре́ктор | російська |
| корриги́ровать | російська |
| корреги́ровать | російська |
| кòриговати «коригувати; робити зауваження» | сербохорватська |
| korigovať | словацька |
| korigírati «коригувати» | словенська |
| коректу́ра | українська |
| коре | українська |
| коре́ктор | українська |
| корыгацыя «поправка» (ст.) | французька |
| корикгация «тс.» (ст.) | французька |
| korigovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України