КОРДОН — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через посередництво польської мови запозичено з французької;

фр. cordon «мотузка; шнурок; тасьма; орденська стрічка; ряд дерев; бордюр; (військ.) кордон» пов’язане, спочатку як зменшувальна форма, з corde «мотузка, канат; струна; тятива»;

р. кордо́н «прикордонний або загороджувальний загін; лісова сторожа і охорона заповідника; місцеперебування караулу, загороджувального загону, прикордонної варти; [межа, рубіж]», бр. кардо́н «державний кордон, межа; прикордонний або загороджувальний загін; ланцюг невеликих загонів, розміщених по фронту в одну лінію; лісова сторожа, охорона заповідників; місцеперебування таких загонів; варта», п. вл. kordon «кордон», п. заст. kordon «шнурок на військовій формі», ч. слц. kordón «кордон; смуга розділу», болг. кордо́н «кордон; (заст.) ланцюжок до годинника», м. кордон «кордон», [курдо́н] «мотуз, низка; шнурок», схв. кòрдōн «кордон», кòрдӯн «тс.; [ланцюжок]», слн. kordón «ТС.»;