КОРБАН — ЕТИМОЛОГІЯ

менш переконливе зближення п. [korban] безпосередньо з лат. corbis «корзина» і, далі, з н. Korb «тс.» (Skok II 185; SW II 472–473), як і пов’язання р. [курба́н] із [кумга́н] «глечик; азіатська пссудина для вмивання» (Фасмер II 423) або з ку́бок і коре́ц (Преобр. І 416);

псл. [*k^ъr̥banъ, *k^ъr̥banjь], похідні від [*k^ъr̥b, *k^ъr̥bъ], укр. [ко́рба] «дерев’яна посудина для води»;

р. [курбан] «глечик, дзбан», п. korban «[коробка з кори]; (ст.) коробка (для мисливських сітей та ін.)», [korbań] «конусоподібна торбинка з кори», [karbona, korbánek, korbánka, korbańka, korbionka, kurbańka] «тс.», [kurbanek] «глечик», ч. заст. krban «голубник», krbaně «великий глек (для сметани та ін.)», мор. [krbaň] «старий горщик», [krbaňa] «глиняна посудина для води; череп», нл. karban «скриня без віка; ящик у млині (для зерна); корито з дуплистого дерева; будь-яка порожниста річ», [kurban] «тс.», korban «видовбана тиква; вид бочки, цеберка», схв. кр̀бāњ «посудина з тикви»;

псл. korabjь/korabь/*[karabjь] «судно, корабель; великий човен»;

морфологічна структура і дальші етимологічні зв’язки, незважаючи на численні спроби, остаточно не з’ясовані;

здебільшого тлумачиться як давнє (з огляду на наявність b на місці гр. β та ненаголошеного о замість ненаголошеного гр. α) усне запозичення з грецької мови;

гр. καράβιον «корабельний човен, шлюпка» (пор. сгр. нгр. розм. καράβι «корабель, судно») вважається характерним для елліністичного койне і видозміненим семантично вже у праслов’янський період демінутивним утворенням на -ιον від κάραβος «тс.; вид легкого судна» (звідки також походять ар. qārib «човен, бот, шлюпка» та нар.-лат. cārabus «легкий плетений човен, обтягнений шкірою», до якого зводяться порт. ст. cáravo «судно» з семантично видозміненим зменш. caravela «каравела», ісп. cáraba «вид човна» з похідним carabela «каравела», іт. caravella «тс.», букв. «маленьке судно», від яких виводиться й укр. караве́ла), пов’язаного з природознавчим терміном κā́ραβος «краб» (можливо, через те, що у стародавніх греків вантажні судна, «круглі кораблі», на відміну від швидкохідних «довгих кораблів», мали майже сферичну форму, подібну до форми краба), середземноморським словом невідомого походження;

висловлюються недостатньо аргументовані думки про запозичення з грецької мови в слов’янські через фракійське (Romanski RÉS II 53; Brückner 256) або тюркське (КЭСРЯ 211) посередництво;

іноді з огляду на труднощі деяких фонетичних, семантичних і хронологічних співвідношень грецьких і слов’янських форм (зміна дзвінкого проривного b у дзвінкий спірант v на ґрунті грецької мови відбувається вже з І ст. н. е., а найдавніші засвідчені пам’ятками слов’янські утворення з пом’якшеним b датуються X ст.; значення «вид легкого судна» у грецьких формах фіксується лише з VII ст. н. е., а у стародавніх греків вони представлені тільки із значеннями «краб; жук-рогач»; поширення у слов’янських мовах, на відміну від грецької, форм із значенням «видовбане дерево») припускаються не зовсім переконливі (через нез’ясованість кінцевих -bljь, -bjь, -bь) твердження про власне слов’янське походження й генетичний зв’язок з іє. *(s)ker- «різати, рубати; відділяти», р. кора́, коры́то (Romanski RÉS II 47–54; Preveden Language 6, 279–296; Rudnicki SO 14, 232), про спорідненість із болг. кору́ба «порожнисте дуплисте дерево; дупло», пов’язаним з псл. *(s)karuba «шкаралупа; кора» (Sławski II 473), до яких зводяться також укр. [кору́ба] «скриня для перевезення чого-небудь», [закору́блий] «зашкарублий, твердий», кора́;

мало обґрунтованим видається зближення псл. korabjь із *korbьji «луб’яна або плетена посудина», п. krobia, сл. сх. *korbъ, укр. ко́роб «тс.», псл. *kṛbanъ/ *kṛbanjь «коробка; посудина; дзбан», укр. [корба́н] «постіл» (ЭCCЯ 11,45–49; Sławski II 473, III 113);

зовсім безпідставно гр. καράβιον виводиться з слов’янських мов (Preveden Language 6, 279);

запозиченнями з слов’янських мов є лит. karoblius «судно; ковчег», karoblis, ст. karobius «тс.», рум. corábie «корабель; вітрильник; [корито для винограду]»;

р. кора́бль «тс.; [вітрильник; гора, сопка; весільна страва; старовинне мереживо]», [кора́б] «корабель», [кора́бь] «тс.; висока гора», [корабе́ль] «висока гора», бр. карабе́ль, [кора́блик] «старовинна жіноча головна прикраса у вигляді шапочки», др. карабль «судно; великий човен», корабь, корабль «тс.; ковчег», п. заст. korabl «човен, судно, корабель» (з рос.), korab «(поет.) тс. (з XIII ст.); карета; колиска, схожа на човен», ст. korab «ящик, Ноїв ковчег» (з XV ст.), ч. koráb «судно; великий морський човен (заст.); [видовбане, трухляве дерево; суха кора; спорохнілий зуб; кінський скелет]», ст. koráb «судно, корабель; кора, лико», слц. koráb «корабель, судно, великий човен (заст., поет.); [віз, навантажений горшками]», [koraba] «видовбаний пень дерева, використовуваний як човен на річці Вага; кінський скелет», нл. korabje «скелет, кістяк», korabja «хребет разом із ребрами; ребро», болг. ко́ра́б «корабель, судно; [дерев’яний чан (для перевезення й видавлювання винограду); посудина для пшениці; корито для перевезення винограду; жолоб водяного млина]», заст. корабл «корабель», корабъл, м. кораб «тс.», схв. кȍрāб «тс.; судно», заст. kȍrābalj (кȍрāбaљ), kòrablja, ст. korabь «тс.», слн. рідк. korábelj «корабель» (мабуть, з рос.), стсл. корабль, корабь «тс.», корабиць«човен», кораблиць «тс.»;

псл. *korbьji «луб’яна або плетена посудина», сх.-сл. *korbъ «тс.», пов’язані чергуванням голосних із псл. *k^ъr̥banъ / *k^ъr̥banjь «коробка; скриня», укр. [корба́н] «взуття з лика» і співвідносні з псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати», укр. коро́бити «тс.»;

найімовірніше, споріднене з лат. corbis «корзина, кошик» і лит. kar̃bija «кошик; короб, козуб», kar̃bas «тс.», лтс. karba «маленька скринька», kā̀rba (kā̀rbe, kā̀rba) «козуб з кори вільхи чи з бересту, кошичок, коробка; рибальський човен», прус. carbio «млиновий кіш, ящик», а також, з іншим ступенем чергування, лтс. krẽpšas «корзина, торба», пгерм. *hrepiz- «корзина», дісл. hrip «тс.», двн. ref «пристосування для носіння (на спині)»;

нвн. Korb «корзина, короб», двн. chorp, korb, churp, churba (‹ *korbia), свн. korp, korb «тс.» виводяться з латинської мови;

лит. krãbė (krẽbė) «корзина; козуб» вважається запозиченням з польської мови, форма karãbas «кульок» виводиться з білоруської;

лит. karbas, karbija, лтс. karba, kā̀rba, прус. carbio іноді пояснюються також як запозичення з давньоверхньонімецької мови (Bern. І 568; Bszlaj ESSJ II 77–78; Fraenkel 220);

зближення з іє. *kor- «видовбувати» (Откупщиков 175) менш певне, як і виведення слов’янських форм з латинської мови за посередництвом двн. korb, chorp, churp, *korbia, бав. ст. korba, *chorbia (Шахматов Очерк 152; Holub–Кор. 184; Bern. I 568; Mikl. EW 130; Fraenkel 220; Būga ZfSlPh I 35; Kluge–Mitzka 394; Schwarz AfSlPh 40, 290; Walde–Hofm. I 272–273);

припущення про утворення р. ко́роб безпосередньо від лат. corbis (Преобр. I 357) безспідставне;

р. ко́ро́б, [коро́ба] «коробка з липової кори», коро́бка, коробо́к, бр. ко́раб, каро́бка, карабо́к, др. коробъ, п. ст. kroba «короб з кори; кошик з лика; дерев’яна коробка», krobia «тс.», заст. krobka «кошик з кори», [króbka] «тс.», ч. krabice «коробка, шкатулка», слц. krabica «тс.», схв. рідк. кра́биjа «скриня», крàбуља «скринька з кори», [шкрабија] «шухляда», слн. [kraba] «коробка, ящик», [krabica] «тс.», škrabica «карнавка», стсл. крабии «скринька, шкатулка; кошик», крабица «тс.»;