КОРАБЛЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

корабе́ль

псл. korabjь/korabь/*[karabjь] «судно, корабель; великий човен»;
морфологічна структура і дальші етимологічні зв’язки, незважаючи на численні спроби, остаточно не з’ясовані;
здебільшого тлумачиться як давнє (з огляду на наявність b на місці гр. β та ненаголошеного о замість ненаголошеного гр. α) усне запозичення з грецької мови;
гр. καράβιον «корабельний човен, шлюпка» (пор. сгр. нгр. розм. καράβι «корабель, судно») вважається характерним для елліністичного койне і видозміненим семантично вже у праслов’янський період демінутивним утворенням на -ιον від κάραβος «тс.; вид легкого судна» (звідки також походять ар. qārib «човен, бот, шлюпка» та нар.-лат. cārabus «легкий плетений човен, обтягнений шкірою», до якого зводяться порт. ст. cáravo «судно» з семантично видозміненим зменш. caravela «каравела», ісп. cáraba «вид човна» з похідним carabela «каравела», іт. caravella «тс.», букв. «маленьке судно», від яких виводиться й укр. караве́ла), пов’язаного з природознавчим терміном κā́ραβος «краб» (можливо, через те, що у стародавніх греків вантажні судна, «круглі кораблі», на відміну від швидкохідних «довгих кораблів», мали майже сферичну форму, подібну до форми краба), середземноморським словом невідомого походження;
висловлюються недостатньо аргументовані думки про запозичення з грецької мови в слов’янські через фракійське (Romanski RÉS II 53; Brückner 256) або тюркське (КЭСРЯ 211) посередництво;
іноді з огляду на труднощі деяких фонетичних, семантичних і хронологічних співвідношень грецьких і слов’янських форм (зміна дзвінкого проривного b у дзвінкий спірант v на ґрунті грецької мови відбувається вже з І ст. н. е., а найдавніші засвідчені пам’ятками слов’янські утворення з пом’якшеним b датуються X ст.; значення «вид легкого судна» у грецьких формах фіксується лише з VII ст. н. е., а у стародавніх греків вони представлені тільки із значеннями «краб; жук-рогач»; поширення у слов’янських мовах, на відміну від грецької, форм із значенням «видовбане дерево») припускаються не зовсім переконливі (через нез’ясованість кінцевих -bljь, -bjь, -bь) твердження про власне слов’янське походження й генетичний зв’язок з іє. *(s)ker- «різати, рубати; відділяти», р. кора́, коры́то (Romanski RÉS II 47–54; Preveden Language 6, 279–296; Rudnicki SO 14, 232), про спорідненість із болг. кору́ба «порожнисте дуплисте дерево; дупло», пов’язаним з псл. *(s)karuba «шкаралупа; кора» (Sławski II 473), до яких зводяться також укр. [кору́ба] «скриня для перевезення чого-небудь», [закору́блий] «зашкарублий, твердий», кора́;
мало обґрунтованим видається зближення псл. korabjь із *korbьji «луб’яна або плетена посудина», п. krobia, сл. сх. *korbъ, укр. ко́роб «тс.», псл. *kṛbanъ/ *kṛbanjь «коробка; посудина; дзбан», укр. [корба́н] «постіл» (ЭCCЯ 11,45–49; Sławski II 473, III 113);
зовсім безпідставно гр. καράβιον виводиться з слов’янських мов (Preveden Language 6, 279);
запозиченнями з слов’янських мов є лит. karoblius «судно; ковчег», karoblis, ст. karobius «тс.», рум. corábie «корабель; вітрильник; [корито для винограду]»;
р. кора́бль «тс.; [вітрильник; гора, сопка; весільна страва; старовинне мереживо]», [кора́б] «корабель», [кора́бь] «тс.; висока гора», [корабе́ль] «висока гора», бр. карабе́ль, [кора́блик] «старовинна жіноча головна прикраса у вигляді шапочки», др. карабль «судно; великий човен», корабь, корабль «тс.; ковчег», п. заст. korabl «човен, судно, корабель» (з рос.), korab «(поет.) тс.XIII ст.); карета; колиска, схожа на човен», ст. korab «ящик, Ноїв ковчег» (з XV ст.), ч. koráb «судно; великий морський човен (заст.); [видовбане, трухляве дерево; суха кора; спорохнілий зуб; кінський скелет]», ст. koráb «судно, корабель; кора, лико», слц. koráb «корабель, судно, великий човен (заст., поет.); [віз, навантажений горшками]», [koraba] «видовбаний пень дерева, використовуваний як човен на річці Вага; кінський скелет», нл. korabje «скелет, кістяк», korabja «хребет разом із ребрами; ребро», болг. ко́ра́б «корабель, судно; [дерев’яний чан (для перевезення й видавлювання винограду); посудина для пшениці; корито для перевезення винограду; жолоб водяного млина]», заст. корабл «корабель», корабъл, м. кораб «тс.», схв. кȍрāб «тс.; судно», заст. kȍrābalj (кȍрāбaљ), kòrablja, ст. korabь «тс.», слн. рідк. korábelj «корабель» (мабуть, з рос.), стсл. корабль, корабь «тс.», корабиць«човен», кораблиць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кара́б «морське судно»
кораб «корабель» (XV ст.)
кора́б «тс.; судно»
корабе́л «суднобудівник»рос.)
корабе́льник «тс.; (зает.) власник торговельного корабля або той, хто плаває на кораблі СУМ; [якась монета Я]»
корабе́льня «споруди для будування та ремонту кораблів; верф»
корабе́льщик «тс. Ж; шкіпер; штурман; матрос, моряк Ж: мореплавець Я»
кораби́ця «ковчег »
корабі́н
кора́блик «човник із паперу, кори та ін.; (заст.) жіночий головний убір; [палубна шлюпка Ж; рід кубка, келиха у вигляді кораблика Я] [корабли́нці] (мн.) «палубні шлюпки»
кораблюва́ти «пливти під вітрилами; кермувати, вести (судно); плавати на кораблі»
корабля́рня «тс.»
коробе́ль «тс.»
корубе́ль «корабель, човен; колиска»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
qārib арабська
карабе́ль білоруська
кора́блик «старовинна жіноча головна прикраса у вигляді шапочки» білоруська
карабль білоруська
корабь білоруська
корабль білоруська
кору́ба «порожнисте дуплисте дерево; дупло» болгарська
ко́ра́б «корабель, судно; [дерев’яний чан (для перевезення й видавлювання винограду); посудина для пшениці; корито для перевезення винограду; жолоб водяного млина]» болгарська
корабл «корабель» (заст.) болгарська
корабъл (заст.) болгарська
β грецька
α грецька
καράβιον «корабельний човен, шлюпка» (пор. сгр. нгр. розм. καράβι «корабель, судно») грецька
κάραβος «тс.; вид легкого судна» (звідки також походять ар. qārib «човен, бот, шлюпка» та нар.-лат. cārabus «легкий плетений човен, обтягнений шкірою», до якого зводяться порт. ст. cáravo «судно» з семантично видозміненим зменш. caravela «каравела», ісп. cáraba «вид човна» з похідним carabela «каравела», іт. caravella «тс.», букв. «маленьке судно», від яких виводиться й укр. караве́ла) грецька
κáραβος «краб» (можливо, через те, що у стародавніх греків вантажні судна, «круглі кораблі», на відміну від швидкохідних «довгих кораблів», мали майже сферичну форму, подібну до форми краба) грецька
-ιον грецька
κā́ραβος грецька
καράβιον грецька
карабль «судно; великий човен» давньоруська
корабь давньоруська
корабль «тс.; ковчег» давньоруська
cáraba іспанська
caravella італійська
karoblius «судно; ковчег» литовська
karoblis литовська
karobius «тс.» (ст.) литовська
кораб «тс.» македонська
cārabus народнолатинська
korabje «скелет, кістяк»«хребет разом із ребрами; ребро» нижньолужицька
korabja «скелет, кістяк»«хребет разом із ребрами; ребро» нижньолужицька
καράβι (розм.) новогрецька
krobia польська
korabl «човен, судно, корабель»«(поет.) тс.XIII ст.); карета; колиска, схожа на човен»рос.), korab польська
korabl «човен, судно, корабель»«(поет.) тс.XIII ст.); карета; колиска, схожа на човен»рос.), korab, (заст.) польська
korab «ящик, Ноїв ковчег»XV ст.), (ст.) польська
korabl (заст.) польська
korab (ст.) польська
cáravo португальська
cáravo (ст.) португальська
korabjь «судно, корабель; великий човен» праслов’янська
korabь праслов’янська
*karabjь праслов’янська
b праслов’янська
о праслов’янська
*(s)karuba «шкаралупа; кора» праслов’янська
korabjь «луб’яна або плетена посудина» праслов’янська
*kṛbanъ «коробка; посудина; дзбан» праслов’янська
*korbьji праслов’янська
*kṛbanjь праслов’янська
кора́ російська
коры́то російська
кора́бль «тс.; [вітрильник; гора, сопка; весільна страва; старовинне мереживо]» російська
кора́б «корабель» російська
кора́бь «тс.; висока гора» російська
корабе́ль «висока гора» російська
corábie «корабель; вітрильник; [корито для винограду]» румунська
кȍрāб «тс.; судно» сербохорватська
кȍрāбaљ (заст.), kòrablja сербохорватська
korabь «тс.» (ст.) сербохорватська
kȍrābalj (заст.) сербохорватська
kòrablja сербохорватська
καράβι (розм.) середньогрецька
*korbъ слов’янські
koráb «корабель, судно, великий човен (заст., поет.); [віз, навантажений горшками]» словацька
koraba «видовбаний пень дерева, використовуваний як човен на річці Вага; кінський скелет» словацька
korábelj «корабель» (мабуть, з рос.), (рідк.) словенська
корабль старослов’янська
корабь «тс.» старослов’янська
корабиць «човен» старослов’янська
кораблиць «тс.» старослов’янська
караве́ла українська
кору́ба «скриня для перевезення чого-небудь» українська
закору́блий «зашкарублий, твердий» українська
кора́ українська
ко́роб «тс.» українська
корба́н «постіл» українська
koráb «судно; великий морський човен (заст.); [видовбане, трухляве дерево; суха кора; спорохнілий зуб; кінський скелет]» чеська
koráb «судно, корабель; кора, лико» (ст.) чеська
*(s)ker- «різати, рубати; відділяти» ?
*korbъ ?

корабе́ль «неф (частина храму)» (архіт.)

БЕР II 627;
калька гр. ст. ναυ̃uς «неф; корабель, судно», νευ̃uς, νηυ̃uς «тс.»;
пор. аналогічні кальки того ж походження лат. navis «судно, корабель; неф», н. Schiff «тс.» – ССРЛЯ 5, 1411;
р. корабль, болг. кораб «тс.», схв. кȍрāб «склепіння; арка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́раб «тс.» болгарська
ναυ̃uς «неф; корабель, судно» грецька
ναυ̃uς «неф; корабель, судно» (ст.) грецька
νευ̃uς (ст.) грецька
νηυ̃uς «тс.» (ст.) грецька
navis «судно, корабель; неф» латинська
Schiff «тс.» німецька
кора́бль російська
кȍрāб «склепіння; арка» сербохорватська

кораби «корзина для носіння на спині » (мн.)

неясне;
можливо, пов’язане з нвн. Korb «корзина» або з укр. [ко́рба] «дерев’яна посудина», п. [korba] «торбинка з кори»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кораблі «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Korb «корзина» нововерхньонімецька
korba «торбинка з кори» польська
ко́рба «дерев’яна посудина» українська

кора́блик «рід головоногих молюсків, наутилус, Nautilus L.» (зоол.)

похідне утворення від корабе́ль «судно»;
назва зумовлена тим, що ці молюски, які мають форму човна, не тільки повзають по дну, але й плавають на поверхні води (пор. подібні щодо семантики й словотвору п. łodzik «кораблик, Nautilus pompilius .», ч. loděnka, слц. lodenka «тс.», гр. ναυτίλος «головоногий молюск, Nautilus (Argonauta argo) L.; моряк, мореплавець»);
р. кораблик «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ναυτίλος грецька
łodzik польська
кора́блик «тс.» російська
lodenka словацька
корабе́ль «судно» українська
loděnka чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України