КОПІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
копітки́й «марудний, клопітний»
очевидно, пов’язане з копа́тися «поратися; займатися клопітною роботою; робити повільно», похідним від копа́ти;
р. розм. копотли́вый, ко́потный, заст. ко́поткий, бр. капатлі́вы «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| капатлі́вы «тс.» | білоруська |
| копотли́вый | російська |
| ко́потный | українська |
| копа́тися «поратися; займатися клопітною роботою; робити повільно» | ? |
| копа́ти | ? |
| копотли́вый | ? |
| ко́поткий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України