КОПІРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́пія «точне відтворення, що цілком відповідає оригіналові»

запозичення з латинської мови;
слат. copia «список, копія, розмножування» пов’язане з лат. cōpia (‹*сооріа) «запас; велика кількість», утвореним за допомогою префікса co(m)від основи іменника ops «сила, могутність, можливість, влада»;
р. ко́пия, бр. ко́пія, ст. копея (1406), копия (1588), п. kopia, ст. kopija, ч. kopie, слц. kópia, нл. kopija, болг. Ко́пие (с. р.), м. копија, копие (с. р.), схв. кóпија, кȏпија, слн. kópija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

копие (с. р.)(1496)
копії́ст
копі́рка
копіюва́льний
копіюва́льник
копіюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́пія білоруська
Ко́пие (с. р.) болгарська
cōpia «запас; велика кількість» (‹*сооріа) латинська
копија македонська
kopija нижньолужицька
kopia польська
кóпија сербохорватська
copia «список, копія, розмножування» середньолатинська
kópia словацька
kópija словенська
копия (1588) українська
копие (с. р.) українська
кȏпија українська
kopie чеська
ops «сила, могутність, можливість, влада» ?
ко́пия ?
копея (1406) ?
kopija ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України