КОПТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
докіпти́ти «дослідити»
очевидно, пов’язане з копті́ти «старанно, ретельно займатися чим-небудь» (див.);
м. докопчува «схоплювати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| докопчува «схоплювати» | македонська |
| копті́ти «старанно, ретельно займатися чим-небудь» | ? |
ко́фта
очевидно, запозичення з якоїсь германської – скандинавської або (нижньо)німецької мови (шв. kofta «короткий одяг або плащ», дат. kofte «тс.», норв. kufta «широкий одяг, дорожний плащ», kufte «жіноча куртка», нн. [kuft] «грубий вовняний каптан», нім. (прибалт.) [kuft] «домашня куртка, піжама»);
безпосереднім джерелом запозичення для слов’янських і скандинавських мов вважають (Kiparsky Baltend. 162) німецьку мову;
менш імовірні дальші пов’язання: з тюрк. kaftan, укр. капта́н (Преобр. І 372) або з перс.-тур. kufter «тканина» (Bern. I 537);
р. ко́фта, бр. ко́фта, [ко́пта, ко́хта];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кофти́на
ко́хта
ку́хта
ку́хтик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́фта | білоруська |
| ко́пта | білоруська |
| ко́хта | білоруська |
| kofte | датська |
| kuft | нижньонімецька |
| kuft (прибалт.) | німецька |
| kufta | норвезька |
| kufte | норвезька |
| ко́фта | російська |
| kaftan | тюркські |
| капта́н | українська |
| kofta «домашня куртка, піжама» | шведська |
| kufter «тканина» | ? |
капті́ти «скнарити»
похідне капті́й, утворене українським суфіксом -їй (пор. воді́й, возі́й, носі́й), нехарактерним для російської мови, очевидно виникло вже на українському ґрунті;
акання у каптіти (зам. копті́ти) є наслідком його усного запозичення з південноросійських говірок;
р. копте́ть «чорніти від диму; сидіти над чимось, ретельно працювати, скніти (над чимось)», [копоту́ха] «скнара» допускають можливість семантичного зближення дієслова, первісно похідного від ко́поть «кіптява, кіпоть», із копа́ть(ся) «возитися (з чимсь)» і копи́ть «нагромаджувати»;
очевидно, запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капті́й
«скнара»
копти́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| копте́ть «чорніти від диму; сидіти над чимось, ретельно працювати, скніти (над чимось)» | російська |
| копоту́ха «скнара» | російська |
| ко́поть «кіптява, кіпоть» | російська |
| копа́ть(ся) «возитися (з чимсь)» | російська |
| копи́ть «нагромаджувати» | російська |
кі́поть «кіптява»
споріднене з лит. kvãpas «дихання; запах», лтс. kvêpt «диміти, коптіти», гр. καπνός «дим; піна; водяний пил»;
псл. kopъtь «кіптява» з похідними kopъtiti, kopъtěti, очевидно, пов’язане з kypěti «кипіти», kvapiti «квапити»;
п. ко́поть, копти́ть, копте́ть, бр. ко́паць, капці́ць, капце́ць, др. копътьный, п. kopeć, kopcić, ч. kopt, ст. kopet, koptiti, слц. заст. kopt, [koptiť sаl,вл. kopć, нл. kopś, kopśiś, болг. [коптя, копте́я] «темнію; мовчу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́поть
кипть
киптюга́
киптя́ва
ки́птявий
киптя́га
кіпті́ти
«тс.»
кіптюга́
«курява»
кіптя́ва
кіптя́вий
кіптя́га́
«курява»
копіт
«тс.»
ко́поть
«сажа»
копти́льний
копти́льник
копти́льня
копти́ти
«пров’ялювати у диму»
копті́ти
«чадити»
копче́ний
копчени́на
копче́ння
копче́ня
скопоти́ти
«збити, підняти куряву»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́паць | білоруська |
| капці́ць | білоруська |
| капце́ць | білоруська |
| коптя | болгарська |
| копте́я «темнію; мовчу» | болгарська |
| kopć | верхньолужицька |
| καπνός «дим; піна; водяний пил» | грецька |
| копътьныи | давньоруська |
| kvêpt «диміти, коптіти» | латиська |
| kvãpas «дихання; запах» | литовська |
| kopś | нижньолужицька |
| kopśiś | нижньолужицька |
| kopeć | польська |
| kopcić | польська |
| kopъtь «кіптява» | праслов’янська |
| kopъtěti | праслов’янська |
| kypěti «кипіти» | праслов’янська |
| kvapiti «квапити» | праслов’янська |
| ко́поть | російська |
| копти́ть | російська |
| копте́ть | російська |
| kopt | словацька |
| koptiť sаl | українська |
| kopt | чеська |
| kopet | чеська |
| koptiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України