КОПИТЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kopytьnikъ «Asarum», очевидно, похідне від kopyto «копито»;

назва зумовлена подібністю листя до копита;

р. [копы́тник,, копы́тень], бр. [капы́тнік], п. kopytnik, kopytlnik, kopylnik, [kopelnik, kopernik, kopytniak], ст. kopydlnik, ч. kopytník, ст. kopydlník, слц. kopytník «тс.», вл. kopytnik «підбіл, Tussilago L.», болг. копи́тник «копитник», [копи́тня́к], м. копиден, копидан, схв. [kòpitnīk], kòpitnjāk, kòpito, слн. kopítnik «тс.»;

р. копы́то, ст. рідк. копато, бр. капы́т (чол. р.), [капы́то], др. копыто, п. kopyto «копито», ч. kopyto «тс.; (ст.) взуття на дерев’яній підошві», слц. kopyto «копито», вл. kopyto «тс.», нл. kopyto «тс.; підковка на каблуках, підкова», болг. копи́то «копито тварин», м. копито «тс.», схв. кòпито «тс.; [колодка]», кòпита (жін. р.), слн. kopíto «тс.: приклад гвинтівки», цсл. копыто «копито»;

псл. kopyto «копито тварин; (перен.) колодка», пов’язане з дієсловом kopati «копати»;

далі припускається зв’язок з дінд. śaphá- «копито; пазур», ав. safa «копито коня», двн. huof «копито» (Machek ESJČ 276; Мартынов Сл. и ие. аккомод. 153–154);