КОПИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
копи́л «шевська колодка; стовпчики (від 4 до 6), що зв’язують полози з ящиком саней»
псл. kopylъ, пов’язане з kopati «копати»;
необґрунтоване пов’язання (Фасмер II 320) з болг. ко́пеле «байстрюк, незаконнонароджений», схв. кȍпūле «тс.»;
п. [kopyła, kopyły], можливо, є словами українського походження (Karłowicz SWO 298);
р. копы́л «колодка; стояк, вбитий у полоз саней», [копыло́к] «костиль», бр. Капы́л «колодка; стояк (у санях)», п. [kopyła, kopyły] (мн.) «копили (в санях)», вл. kopoł «вила (для гною); роззява», нл. [kopyłka] «мотика (для гною)», kopołka, kopjeło, kopoło «тс.», полаб. t’üpəl «мотика»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
копи́лля
«копили в санях»
(зб.)
копи́ло́
«копил (у санях)»
копильчаки́
«вид саней»
(мн.)
накопи́ль
«поздовжній брусок саней над копилами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Капы́л «колодка; стояк (у санях)» | білоруська |
| ко́пеле «байстрюк, незаконнонароджений» | болгарська |
| kopoł «вила (для гною); роззява» | верхньолужицька |
| kopyłka «мотика (для гною)»«тс.» | нижньолужицька |
| kopołka «мотика (для гною)»«тс.» | нижньолужицька |
| kopjeło «мотика (для гною)»«тс.» | нижньолужицька |
| kopoło «мотика (для гною)»«тс.» | нижньолужицька |
| t'üpəl «мотика» | полабська |
| kopyła | польська |
| kopyły | польська |
| kopyła «копили (в санях)» (мн.) | польська |
| kopyły «копили (в санях)» (мн.) | польська |
| kopylъ | праслов’янська |
| копы́л «колодка; стояк, вбитий у полоз саней» | російська |
| кȍпūле «тс.» | сербохорватська |
| копыло́к «костиль» | українська |
| kopati «копати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України