КООРДИНАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
координа́ція
запозичення з західноєвропейських мов, н. Koordinatión, фр. англ. coordination походять від пізньолат. coordinātie, пов’язаного з дієсловом coordino «разом прибираю, упорядковую», утвореним за допомогою префікса co (m)- «з-» від дієслова ōrdino «організую, прибираю, упорядковую», що виводиться від іменника ōrdo «порядок, ряд»;
р. болг. координа́ция, бр. каардына́цыя, п. koordynacja, ч. koordinace, слц. koordinácia, вл. koordinacija, м. схв. координа́ција, слн. koordinácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
координа́ти
«числа, якими визначається положення точки на лінії, на поверхні, у просторі відносно системи координат»
координаці́йний
координува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| coordination | англійська |
| каардына́цыя | білоруська |
| координа́ция | болгарська |
| koordinacija | верхньолужицька |
| координа́ција | македонська |
| Koordinatión | німецька |
| coordinātie | пізньолатинська |
| koordynacja | польська |
| координа́ция | російська |
| координа́ција | сербохорватська |
| koordinácia | словацька |
| koordinácija | словенська |
| coordination | французька |
| koordinace | чеська |
| coordino «разом прибираю, упорядковую» | ? |
| ōrdino «організую, прибираю, упорядковую» | ? |
| ōrdo «порядок, ряд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України