КОНІК — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́ник «Tettigonia L.; [сарана, Locusta L.]» (ент.)
псл. konikb «комаха, що стрибає», пов’язане з konikъ «невеликий кінь» за спільною ознакою – здатністю стрибати;
р. [конёк] «Tettigonia; бабка, Libellula L.», бр. ко́нік «Tettigonia», п. konik «Locusta», ч. koník «Tettigonia», слц. koník «тс.; Locusta», вл. (swjateje Marcyny) konik «Libellula», болг. [(зелено) ко́нче] «Locusta viridissima»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́нік «Tettigonia» | білоруська |
| зелено «Locusta viridissima» () | болгарська |
| konik «Libellula» (swjateje Marcyny) | верхньолужицька |
| konik «Locusta» | польська |
| konikb «комаха, що стрибає» | праслов’янська |
| конёк «Tettigonia; бабка, Libellula L.» | російська |
| koník «тс.; Locusta» | словацька |
| koník «Tettigonia» | чеська |
| konikъ «невеликий кінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України