КОНЯЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
кінь «Equus L.» (зоол.)
псл. konь, – не зовсім ясне;
очевидно, становить етимологічну єдність з псл. komonь «кінь», укр. комонь і псл. kobyla, укр. коби́ла, але взаємний фонетичний стосунок цієї групи слів поки що задовільно не з’ясований;
виводиться ще з кельт, *konko- «кінь» (ЭССЯ 10, 197– 198);
менш переконливі пов’язання (Moszyński PZJP 235–236) з псл. skopiti «каструвати», зближення (Трубачев Назв. дом. жив. 51) з лат. caper «цап», гр. κάπρος «кабан» або виведення (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 55) з монгольської мови;
р. бр. конь, др. конь, п. koń, ч. kůň, слц. kôň, вл. kón, нл. koń, болг. кон, м. коњ, схв. кȍњ, слн. kònj, стсл. конь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кінва́
«коні»
(зб.)
кінни́к
«стайня»
кінни́ця
«тс. Г; кіннота Ж»
кінни́чка
«упряжка»
кінно́та
кінно́тник
кі́нський
ќнни́к
«кавалерист»
конва́
коненя́
кони́на
«кінське м’ясо; кінський екземпляр»
конівництво
конова́
«тс.»
ко́нюх
коню́ший
коню́шня
коня́
коня́к
«кінський гній»
коня́ка
коня́р
коня́рня
«стайня»
коня́рство
коня́тина
«(м’ясо) конина»
коня́чий
конячи́на
«шкапа»
коня́чка
око́нити
«зробити кінним»
(заст.)
па́кінь
«шкапа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конь | білоруська |
| кон | болгарська |
| kón | верхньолужицька |
| κάπρος «кабан» | грецька |
| конь | давньоруська |
| *konko- «кінь» | кельтські |
| caper «цап» | латинська |
| коњ | македонська |
| koń | нижньолужицька |
| koń | польська |
| konь | праслов’янська |
| komonь «кінь» | праслов’янська |
| kobyla | праслов’янська |
| skopiti «каструвати» | праслов’янська |
| конь | російська |
| кȍњ | сербохорватська |
| kôň | словацька |
| kònj | словенська |
| конь | старослов’янська |
| комонь | українська |
| коби́ла | українська |
| kůň | чеська |
конюши́на «Trifolium L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з кінь;
словотворча структура не зовсім ясна;
р. [коню́ши́на], бр. канюшы́на, п. koniczyna, ч. koníček, konníček, koničina (з п.), слц. koničina (з п.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́ нич
кони́чина
«тс.»
конични́сько
«поле з конюшиною»
ко́ніч
«конюшина»
конічи́на
«тс.»
конічи́ниско
«поле з конюшиною»
конічник
«Trifolium agrarium L.»
конютина
«конюшина»
конючи́на
конюши́ниско
«поле з конюшиною»
конюши́ни́ще
«тс.»
конюши́ця
«конюшина»
коню́шка
«тс.»
коня́тина
«тс.»
конячина
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
ку НИ́Ч
«конюшина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канюшы́на | білоруська |
| koniczyna | польська |
| koničina (з п.) | словацька |
| koníček (з п.) | чеська |
| konníček (з п.) | чеська |
| koničina (з п.) | чеська |
| кінь | ? |
| коню́ши́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України