КОНЯТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кінь «Equus L.» (зоол.)
менш переконливі пов’язання (Moszyński PZJP 235–236) з псл. skopiti «каструвати», зближення (Трубачев Назв. дом. жив. 51) з лат. caper «цап», гр. κάπρος «кабан» або виведення (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 55) з монгольської мови;
виводиться ще з кельт, *konko- «кінь» (ЭССЯ 10, 197– 198);
очевидно, становить етимологічну єдність з псл. komonь «кінь», укр. комонь і псл. kobyla, укр. коби́ла, але взаємний фонетичний стосунок цієї групи слів поки що задовільно не з’ясований;
псл. konь, – не зовсім ясне;
р. бр. конь, др. конь, п. koń, ч. kůň, слц. kôň, вл. kón, нл. koń, болг. кон, м. коњ, схв. кȍњ, слн. kònj, стсл. конь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кінва́
«коні»
(зб.)
кінни́к
«стайня»
кінни́ця
«тс. Г; кіннота Ж»
кінни́чка
«упряжка»
кінно́та
кінно́тник
кі́нський
ќнни́к
«кавалерист»
конва́
коненя́
кони́на
«кінське м’ясо; кінський екземпляр»
конівництво
конова́
«тс.»
ко́нюх
коню́ший
коню́шня
коня́
коня́к
«кінський гній»
коня́ка
коня́р
коня́рня
«стайня»
коня́рство
коня́тина
«(м’ясо) конина»
коня́чий
конячи́на
«шкапа»
коня́чка
око́нити
«зробити кінним»
(заст.)
па́кінь
«шкапа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конь | білоруська |
| кон | болгарська |
| kón | верхньолужицька |
| κάπρος «кабан» | грецька |
| конь | давньоруська |
| *konko- «кінь» | кельтські |
| caper «цап» | латинська |
| коњ | македонська |
| koń | нижньолужицька |
| koń | польська |
| skopiti «каструвати» | праслов’янська |
| komonь «кінь» | праслов’янська |
| kobyla | праслов’янська |
| konь | праслов’янська |
| конь | російська |
| кȍњ | сербохорватська |
| kôň | словацька |
| kònj | словенська |
| конь | старослов’янська |
| комонь | українська |
| коби́ла | українська |
| kůň | чеська |
контю́х «свинячий шлунок, ковбаса Ж; кінський шлунок; сліпа кишка ВеЗн»
очевидно, результат видозміни слова ке́ндю́х «шлунок; рубець; сальцесон», зближеного із словами коня́чий, коня́тина, похідними від кінь, або з п. kątnica «сліпа кишка; велика ковбаса», похідним від kąt «кут»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kątnica «сліпа кишка; велика ковбаса» | польська |
| ке́ндю́х «шлунок; рубець; сальцесон» | ? |
| коня́чий | ? |
| коня́тина | ? |
| кінь | ? |
| kąt «кут» | ? |
конюши́на «Trifolium L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з кінь;
словотворча структура не зовсім ясна;
р. [коню́ши́на], бр. канюшы́на, п. koniczyna, ч. koníček, konníček, koničina (з п.), слц. koničina (з п.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́ нич
кони́чина
«тс.»
конични́сько
«поле з конюшиною»
ко́ніч
«конюшина»
конічи́на
«тс.»
конічи́ниско
«поле з конюшиною»
конічник
«Trifolium agrarium L.»
конютина
«конюшина»
конючи́на
конюши́ниско
«поле з конюшиною»
конюши́ни́ще
«тс.»
конюши́ця
«конюшина»
коню́шка
«тс.»
коня́тина
«тс.»
конячина
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
ку НИ́Ч
«конюшина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канюшы́на | білоруська |
| koniczyna | польська |
| koničina (з п.) | словацька |
| koníček (з п.) | чеська |
| konníček (з п.) | чеська |
| koničina (з п.) | чеська |
| кінь | ? |
| коню́ши́на | ? |
коняти́ч «цирцея звичайна, Circea lutetiana L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з конячий «кінський; такий, як у коня», коня́тина «конина», похідними від кінь;
мотивація назви, словотвір і наголос не зовсім ясні;
пор. іншу назву рослини [коняче зілля];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конячий «кінський; такий, як у коня» | ? |
| коня́тина «конина» | ? |
| кінь | ? |
| іншу | ? |
требич «конюшина польова, Trifolium arvense L.; конюшина лучна, Trifolium pratense L.» (бот.)
зіставлення з п. ст. chrości koń «конюшина лучна» (Machek Jm. rostl. 121) нічим не об´рунтоване;
значення первісної назви – «трава, яку споживають коні»;
другий (скорочений) компонент давнішої назви співвідноситься з простими назвами тієї ж рослини конюши́на, [ко́нич, коня́тин] і т.д;
пов’язане з дієсловом [треби́ти] «споживати»;
очевидно, результат скорочення давнішого *требикінь (*требиконина › [трепиконина] «конюшина польова» Маk, [трепіконіна] «конюшина лучна» тж), збереженого як запозичення в ч. [trebikuň] «конюшина», [trebikonina, trepikonina, trepikonisko] «тс.»;
ч. [trebič] «тс.» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
требіч
«конюшина лучна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chrości koń «конюшина лучна» (ст.) | польська |
| конюши́на | українська |
| ко́нич | українська |
| коня́тин | українська |
| треби́ти «споживати» | українська |
| *требикінь (*требиконина › [трепиконина] «конюшина польова» Маk, [трепіконіна] «конюшина лучна» тж) | українська |
| *требиконина | українська |
| трепиконина | українська |
| трепіконіна | українська |
| trebikuň «конюшина» | чеська |
| trebikonina «тс.» | чеська |
| trepikonina «тс.» | чеська |
| trepikonisko «тс.» | чеська |
| trebič «тс.» (з укр.?) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України