КОНЦЕСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
конце́сія «передача права експлуатації лісів, надр, підприємств»
запозичене, можливо, за російським, французьким (фр. concession «концесія; поступка») або німецьким (н. Konzessión «концесія») посередництвом, з латинської мови;
лат. concessio «присвоєння; згода, дозвіл; визнання (провини); поступка» пов’язане з concedo «відходжу; поступаюся; погоджуюся», що складається з префікса com- (con-) «з-» і дієслова cēdo (‹*ce-zdo «крокую сюди») «іду, ходжу; відходжу; поступаюся»;
утвореного з частки *се- «тут», спорідненої з дірл. coi «тут», двн. hē «він», і дієслова *(-)zdo «крокую, ступаю, іду» (від кореня *sed- «ходити»), спорідненого з псл. xoditi, укр. ходити;
р. конце́ссия, бр. канцэ́сія, п. koncesja, ч. koncese, слц. koncesia, вл. koncesija, болг. Конце́сия, м. концесија, схв. концècиja, слн. koncesíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
концесіоне́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канцэ́сія | білоруська |
| Конце́сия | болгарська |
| koncesija | верхньолужицька |
| hē «він» | давньоверхньонімецька |
| coi «тут» | давньоірландська |
| concessio «присвоєння; згода, дозвіл; визнання (провини); поступка» | латинська |
| концесија | македонська |
| koncesja | польська |
| xoditi | праслов’янська |
| конце́ссия | російська |
| концècиja | сербохорватська |
| koncesia | словацька |
| koncesíja | словенська |
| ходити | українська |
| koncese | чеська |
| concedo «відходжу; поступаюся; погоджуюся» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| cēdo «іду, ходжу; відходжу; поступаюся» (‹*ce-zdo «крокую сюди») | ? |
| *се- «тут» | ? |
| *(-)zdo «крокую, ступаю, іду» (від кореня *sed- «ходити») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України