КОНЦЕРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
конце́рт
через німецьку мову (н. Konzért) запозичене з італійської;
іт. concerto «суголосся, гармонія; концерт; згода, угода» пов’язане з concertare «узгоджувати; уладновувати, домовлятися; настроювати (інструменти); концертувати», яке продовжує лат. concertare (concerto) «змагатися; сперечатися», утворене за допомогою префікса com- (con-) «з-» від certo «стараюся, змагаюся; прагну», пов’язаного з cerno «розрізнюю; пізнаю; просіюю»;
менш певне виведення н. Konzert через фр. concert «концерт» безпосередньо з латинської мови (Holub–Lyer 253);
р. болг. конце́рт, бр. канцэ́рт, п. ч. слц. вл. koncert, м. концерт, схв. кòнцер(а)т, слн. koncêrt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
концерта́нт
концертува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канцэ́рт | білоруська |
| конце́рт | болгарська |
| koncert | верхньолужицька |
| concerto «суголосся, гармонія; концерт; згода, угода» | італійська |
| concertare «змагатися; сперечатися» (concerto) | латинська |
| концерт | македонська |
| Konzert | німецька |
| koncert | польська |
| конце́рт | російська |
| кòнцер(а)т | сербохорватська |
| koncert | словацька |
| koncêrt | словенська |
| concert «концерт» | французька |
| koncert | чеська |
| concertare «узгоджувати; уладновувати, домовлятися; настроювати (інструменти); концертувати» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| certo «стараюся, змагаюся; прагну» | ? |
| cerno «розрізнюю; пізнаю; просіюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України