КОНЦЕПЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
конце́пт «формулювання, загальне поняття, думка»
запозичення з латинської мови;
лат. conceptus «водойма; спалах; зачаття, запліднення; плід (зародок); (слат.) думка, уявлення» є похідним від соnсіріо «збираю, приймаю; задумую», утвореного за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова саріо «беру; одержую, приймаю», спорідненого з двн. heffan (нвн. heben) «підіймати», гр. κάπτω «глитаю», лтс. kàmpt «хапати, лапати», дінд. kapaṭī «(дві) жмені», алб. kap «хапаю»;
р. болг. конце́пт, бр. канцэ́пт, п. koncept «задум; проект; дотеп», ч. koncept «начерк, чернетка», слІІ. koncept «концепт, концепція; конспект; чернетка», вл. koncept «план; конспект», м. концепт «чернетка; начерк», схв. кòнцеп(а)т, слн. koncépt «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
концептуалі́зм
«напрям у середньовічній філософії, за яким загальні поняття не існують поза розумом пізнаючого суб’єкта»
конце́пція
«система поглядів на певне явище; ідейний задум твору»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kap «хапаю» | албанська |
| канцэ́пт | білоруська |
| конце́пт | болгарська |
| koncept «план; конспект» | верхньолужицька |
| κάπτω «глитаю» | грецька |
| heffan «підіймати» (нвн. heben) | давньоверхньонімецька |
| kapaṭī «(дві) жмені» | давньоіндійська |
| conceptus «водойма; спалах; зачаття, запліднення; плід (зародок); (слат.) думка, уявлення» | латинська |
| kàmpt «хапати, лапати» | латиська |
| концепт «чернетка; начерк» | македонська |
| koncept «задум; проект; дотеп» | польська |
| конце́пт | російська |
| кòнцеп(а)т | сербохорватська |
| koncépt «тс.» | словенська |
| koncept «начерк, чернетка» | чеська |
| соnсіріо «збираю, приймаю; задумую» | ? |
| соm(соn-) «з-» | ? |
| саріо «беру; одержую, приймаю» | ? |
| koncept «концепт, концепція; конспект; чернетка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України