КОНФІТЮР — ЕТИМОЛОГІЯ
конфіту́ра «цукерки, ласощі; варення, спеціально виготовлене»
запозичене за польським і російським посередництвом з французької мови;
фр. confiture «варення» є похідним від дієслова confire «варити фрукти в цукрі, меді; маринувати», що походить від лат. сōnficere (-cio) «готувати (у тому числі страви); виготовляти; складати»;
р. болг. конфитюр «конфітюр», п. konfitury «варення», коnfetury, ч. konfitura, слц. konfitúra «тс.», вл.konfitira «варення, джем»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конфіту́ри
«варення»
(зах.)
конфітю́р
«різновид джему»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конфитюр «конфітюр» | болгарська |
| сōnficere «готувати (у тому числі страви); виготовляти; складати» (-cio) | латинська |
| konfitury «варення» | польська |
| конфитюр «конфітюр» | російська |
| konfitúra «тс.» | словацька |
| коnfetury | українська |
| вл.konfitira «варення, джем» | українська |
| confiture «варення» | французька |
| konfitura | чеська |
| confire «варити фрукти в цукрі, меді; маринувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України