КОНФІДЕНЦІЙНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
конфіденціа́льний «довірчий»
очевидно, через російське і польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. cōnfīdentia «довіра» пов’язане з cōnfīdo «твердо надіюсь, покладаюсь», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова fīdo «вірю, покладаюсь», спорідненого з гр. πείθομαι «довіряю, покладаюсь; даю себе переконати», πείϑω «переконую», псл. běditi «спонукати», běda «біда», укр. біда́;
р. конфиде́нция «довіра», конфиденциальный, бр. канфідэнцыя́льны, п. konfidencjonalny, konfidencja «фамільярність», ст. «довірче повідомлення», ч. konfidence «довіра», konfidenciální, слц. konfidencia, konfidenciálny, болг. конфиде́нция «довірча розмова», конфиденциа́лен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конфіденці́йний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канфідэнцыя́льны | білоруська |
| конфиде́нция «довірча розмова» | болгарська |
| πείθομαι «довіряю, покладаюсь; даю себе переконати» | грецька |
| cōnfīdentia «довіра» | латинська |
| konfidencjonalny «фамільярність» | польська |
| konfidencja «фамільярність» | польська |
| běditi «спонукати» | праслов’янська |
| конфиде́нция «довіра» | російська |
| konfidencia | словацька |
| konfidenciálny | словацька |
| біда́ | українська |
| конфиденциальный | українська |
| конфиденциа́лен | українська |
| konfidence «довіра» | чеська |
| konfidenciální «довіра» | чеська |
| cōnfīdo «твердо надіюсь, покладаюсь» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| fīdo «вірю, покладаюсь» | ? |
| πείϑω «переконую» | ? |
| běda «біда» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України