КОНФЛІКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
конфлі́кт «зіткнення протилежних інтересів, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка»
можливо, через німецьке посередництво (н. Konflikt) запозичене з латинської мови;
лат. cōnflíctus «зіткнення, удар; боротьба, бій» є похідним від дієслова conflīgo «стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю», утвореного за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова flīgo «ударяю, зіштовхую», очевидно, спорідненого з укр. [бли́зна] «шрам, рана»;
р. болг. конфли́кт, бр. канфлі́кт, п. ч. слц. вл. konflikt, м. конфликт, схв. кòнфликт, слн. konflíkt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конфліктува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канфлі́кт | білоруська |
| конфли́кт | болгарська |
| konflikt | верхньолужицька |
| cōnflíctus «зіткнення, удар; боротьба, бій» | латинська |
| конфликт | македонська |
| konflikt | польська |
| конфли́кт | російська |
| кòнфликт | сербохорватська |
| konflikt | словацька |
| konflíkt | словенська |
| бли́зна «шрам, рана» | українська |
| konflikt | чеська |
| conflīgo «стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| flīgo «ударяю, зіштовхую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України