КОНТРАСТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
контра́ст «гостро виражена протилежність»
запозичення з французької мови;
фр. contraste виводиться від іт. contrasto «тс.», похідного від дієслова contrastare «протиставляти, контрастувати», що продовжузжє нар.-лат. *contrastare «тс.», утворене за допомогою префікса contra- «проти-» від дієслова stare «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
р. болг. контра́ст, бр. кантра́ст, п. ч. слц. вл. kontrast, м. контраст, схв. кòнтраст, слн. kontrást «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
контрастува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кантра́ст | білоруська |
| контра́ст | болгарська |
| kontrast | верхньолужицька |
| contrasto «тс.» | італійська |
| контраст | македонська |
| *contrastare «тс.» | народнолатинська |
| kontrast | польська |
| stati | праслов’янська |
| контра́ст | російська |
| кòнтраст | сербохорватська |
| kontrast | словацька |
| kontrást «тс.» | словенська |
| ста́ти | українська |
| contraste | французька |
| kontrast | чеська |
| contrastare «протиставляти, контрастувати» | ? |
| contra- «проти-» | ? |
| stare «стояти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України