КОНТРАКТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
контра́кт «письмова угода про взаємні зобов’язання»
запозичення з німецької мови;
н. Kontrákt походить від лат. contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт», пов’язаного з contraho «стягаю; спричиняю; викликаю», утвореним за допомогою префікса com(con-) «з-» від traho «тягну; викликаю»;
р. болг. контра́кт, бр. кантра́кт, п. ч. слц. вл. kontrakt, м. контракт, схв. кòнтракт, слн. kontrákt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
контракта́нт
контракта́ція
контра́кти
«вибір парубками дівчат на водохрещі»
контра́ктний
контрактува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кантра́кт | білоруська |
контра́кт | болгарська |
kontrakt | верхньолужицька |
contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт» | латинська |
контракт | македонська |
Kontrákt | німецька |
kontrakt | польська |
контра́кт | російська |
кòнтракт | сербохорватська |
kontrakt | словацька |
kontrákt | словенська |
kontrakt | чеська |
contraho «стягаю; спричиняю; викликаю» | ? |
com(con-) «з-» | ? |
traho «тягну; викликаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України