КОНТРАКТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

контра́кт «письмова угода про взаємні зобов’язання»

запозичення з німецької мови;
н. Kontrákt походить від лат. contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт», пов’язаного з contraho «стягаю; спричиняю; викликаю», утвореним за допомогою префікса com(con-) «з-» від traho «тягну; викликаю»;
р. болг. контра́кт, бр. кантра́кт, п. ч. слц. вл. kontrakt, м. контракт, схв. кòнтракт, слн. kontrákt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

контракта́нт
контракта́ція
контра́кти «вибір парубками дівчат на водохрещі»
контра́ктний
контрактува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кантра́кт білоруська
контра́кт болгарська
kontrakt верхньолужицька
contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт» латинська
контракт македонська
Kontrákt німецька
kontrakt польська
контра́кт російська
кòнтракт сербохорватська
kontrakt словацька
kontrákt словенська
kontrakt чеська
contraho «стягаю; спричиняю; викликаю» ?
com(con-) «з-» ?
traho «тягну; викликаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України