КОНТР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
контр- (префікс із значенням «протилежний, проти» у словах типу контрата́ка, контрга́йка, контрза́хід, контрна́ступ, контрпа́ра, контрро́звідка, контруда́р)
запозичення з французької мови;
фр. contre «проти», contre«тс.» походить від лат. contra «проти, навпроти, всупереч», contra- «проти-», що є результатом злиття префікса compon-) «з, разом, проти», давнього прийменникового походження, і суфікса -trā-, представленого також у прийменнику (прислівнику) extrā «поза, зовні, без, збоку; крім, над»;
до семантики пор. гр. ἀντί «замість, разом, через, крім», ἀντi- «проти, замість, разом»;
р. бр. контр՛, п. kontr-, kontra-, ч. слц. слн. kontra-, болг. м. схв. контра-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
контр | білоруська |
контра- | болгарська |
ἀντί «замість, разом, через, крім» | грецька |
contra «проти, навпроти, всупереч» | латинська |
контра- | македонська |
kontr- | польська |
kontra- | польська |
контр | російська |
контра- | сербохорватська |
kontra- | словацька |
kontra- | словенська |
contre «проти» | французька |
kontra- | чеська |
contre «тс.» | ? |
contra- «проти-» | ? |
compon- «з, разом, проти» | ? |
-trā- | ? |
extrā «поза, зовні, без, збоку; крім, над» | ? |
ἀντί «замість, разом, через, крім» | ? |
ἀντi- «проти, замість, разом» | ? |
ко́нтри «напружені стосунки, великі суперечки» (мн.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ко́нтры походить від фр. contre «проти», що зводиться до лат. contra «тс.»;
бр. ко́нтры;
Фонетичні та словотвірні варіанти
контрува́ти
«ворогувати, лаятися, сваритися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́нтры | білоруська |
contra «тс.» | латинська |
ко́нтры | російська |
contre «проти» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України