КОНТО — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́нто «рахунок»
очевидно, через польське посередництво запозичено з італійської мови;
іт. conto «рахунок, розрахунок; звіт» пов’язане з дієсловом contare «лічити, рахувати; обчислювати», що походить від лат. computare «тс.»;
п. ч. слц. вл. konto, болг. м. кóнто, схв. кȍнто, слн. kónto;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кóнто | болгарська |
| konto | верхньолужицька |
| conto «рахунок, розрахунок; звіт» | італійська |
| computare «тс.» | латинська |
| кóнто | македонська |
| konto | польська |
| кȍнто | сербохорватська |
| konto | словацька |
| kónto | словенська |
| konto | чеська |
| contare «лічити, рахувати; обчислювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України