КОНТИНЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з західноєвропейських мов;

нім. Kontinént «континент, материк», фр. continent «тс.» зводяться до лат. continēns (род. в. continentis) «тс.; тверда земля», що виникло в результаті скорочення термінологічного словосполучення terra continens «тс.» (букв. «неперервна земля») і субстантивації прикметника continēns «неперервний, суцільний; суміжний; зв’язний», первісно дієприкметника теп. ч. від дієслова continēre «містити; утримувати; охоплювати, зберігати; з’єднувати, пов’язувати», утвореного з префікса com- (con-) «з-» і дієслова tenēre «тримати», спорідненого з псл. teneto «сітка для ловлі звірів і птахів», укр. тене́та «тс.»;

р. болг. м. Контине́нт, бр. кантыне́нт, п. kontynent, ч. слц. вл kontinent, схв. контùнент, контùненат, слн. kontinènt;