КОНТЕКСТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
конте́кст «цілісна частина тексту, до складу якої входить дане слово або речення»
запозичення з французької мови;
фр. contexte походить від лат. соntextus «з’єднання, зв’язок», пов’язаного з дієсловом contexo «з’єдную в процесі ткання; сплітаю», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова texo «тчу; сплітаю; складаю; компоную»;
р. болг. конте́кст, бр. кантэ́кст, п. вл. kontekst, ч. слц. kontext, м. контекст, схв. кòнтекст, слн. kontékst;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кантэ́кст | білоруська |
| конте́кст | болгарська |
| kontekst | верхньолужицька |
| соntextus «з’єднання, зв’язок» | латинська |
| контекст | македонська |
| kontekst | польська |
| конте́кст | російська |
| кòнтекст | сербохорватська |
| kontext | словацька |
| kontékst | словенська |
| contexte | французька |
| kontext | чеська |
| contexo «з’єдную в процесі ткання; сплітаю» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| texo «тчу; сплітаю; складаю; компоную» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України