КОНСУЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́нсул «представник однієї держави в іншій»

запозичення з латинської мови;
лат. cōnsul «консул, кожний з двох виборних найвищих урядових осіб Римської республіки; (рідк.) радник; той, що дає поради (прізвисько Юпітера); (слат.) міський радник, бургомістр» пов’язане з cōnsulo «раджусь, обговорюю, думаю; дію, турбуюсь; питаю»;
р. бр. болг. ко́нсул, п. ч. вл. konsul, ч. слц. konzul, м. конзул, схв. кȏнсул, кȏнзул, слн. kónzul;
Фонетичні та словотвірні варіанти

консула́т
ко́нсульство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́нсул білоруська
ко́нсул болгарська
konsul верхньолужицька
cōnsul «консул, кожний з двох виборних найвищих урядових осіб Римської республіки; (рідк.) радник; той, що дає поради (прізвисько Юпітера); (слат.) міський радник, бургомістр» латинська
конзул македонська
konsul польська
ко́нсул російська
кȏнсул сербохорватська
konzul словацька
kónzul словенська
кȏнзул українська
konsul чеська
konzul чеська
cōnsulo «раджусь, обговорюю, думаю; дію, турбуюсь; питаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України