КОНСТРУЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

констру́кція

запозичення з латинської мови;
лат. cōnstrūctio «будова» пов’язане з construo «складаю; споруджую, будую», утвореним з префікса com- (con-) «з-» і дієслова struo «кладу одне на одне; розкладаю; будую, споруджую», спорідненого з гот. straujan «розсипати», двн. strewen «тс.», лит. (жем.) [strunýti] «будувати, зводити», псл. struna, укр. струна;
р. болг. Констру́кция, бр. канстру́кцыя, п. konstrukcja, ч. konstrukce, слц. konštrukcia, вл. konstrukcija, м. конструкција, схв. констрỳкција, слн. konstrukcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

конструктиві́зм
конструктиві́ст
конструкти́вний
констру́ктор
конструкці́йний
конструюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
канстру́кцыя білоруська
Констру́кция болгарська
konstrukcija верхньолужицька
straujan «розсипати» готська
strewen «тс.» давньоверхньонімецька
cōnstrūctio «будова» латинська
strunýti «будувати, зводити» (жем.) литовська
конструкција македонська
konstrukcja польська
struna праслов’янська
Констру́кция російська
констрỳкција сербохорватська
konštrukcia словацька
konstrukcija словенська
струна українська
konstrukce чеська
construo «складаю; споруджую, будую» ?
com- «з-» (con-) ?
struo «кладу одне на одне; розкладаю; будую, споруджую» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України