КОНСТРУКТОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
констру́кція
запозичення з латинської мови;
лат. cōnstrūctio «будова» пов’язане з construo «складаю; споруджую, будую», утвореним з префікса com- (con-) «з-» і дієслова struo «кладу одне на одне; розкладаю; будую, споруджую», спорідненого з гот. straujan «розсипати», двн. strewen «тс.», лит. (жем.) [strunýti] «будувати, зводити», псл. struna, укр. струна;
р. болг. Констру́кция, бр. канстру́кцыя, п. konstrukcja, ч. konstrukce, слц. konštrukcia, вл. konstrukcija, м. конструкција, схв. констрỳкција, слн. konstrukcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конструктиві́зм
конструктиві́ст
конструкти́вний
констру́ктор
конструкці́йний
конструюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канстру́кцыя | білоруська |
| Констру́кция | болгарська |
| konstrukcija | верхньолужицька |
| straujan «розсипати» | готська |
| strewen «тс.» | давньоверхньонімецька |
| cōnstrūctio «будова» | латинська |
| strunýti «будувати, зводити» (жем.) | литовська |
| конструкција | македонська |
| konstrukcja | польська |
| struna | праслов’янська |
| Констру́кция | російська |
| констрỳкција | сербохорватська |
| konštrukcia | словацька |
| konstrukcija | словенська |
| струна | українська |
| konstrukce | чеська |
| construo «складаю; споруджую, будую» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| struo «кладу одне на одне; розкладаю; будую, споруджую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України